Україна завдає системних ударів по нафтопереробній галузі Російської Федерації, що вже призвело до виведення з ладу значної частини виробничих потужностей та спричиняє глибоку паливну кризу. За даними Андрія Коваленка, керівника Центру протидії дезінформації при РНБО, станом на початок липня Збройні Сили України знищили близько 40% потужностей російських НПЗ, а до кінця місяця цей показник може сягнути 50-55%. Наслідки відчутні: дефіцит бензину, черги на АЗС, зростання цін та падіння податкових надходжень до російського бюджету, посилюючи економічний та соціальний тиск всередині країни-агресора.
Враження таких гігантів, як Омський НПЗ, призвело до добового дефіциту до 30,6 тисяч тонн бензину, або близько 918 тисяч тонн на місяць. Загалом, за червень 2026 року офіційний дефіцит бензину в РФ оцінюється в межах близько 380 тисяч тонн. Ця ситуація кардинально змінює економічний ландшафт Росії, перетворюючи її з експортера нафтопродуктів на їхнього імпортера, що створює додаткове навантаження на державний бюджет, призначений для фінансування війни.
Масштаби руйнувань: Які НПЗ вже виведені з ладу?
Атаки ЗСУ охопили низку ключових нафтопереробних заводів на території Росії, значно зменшивши їхні виробничі потужності. Ці підприємства не лише забезпечують країну паливом, а й є бюджетоутворюючими для цілих регіонів та міст, їх зупинка викликає каскадні негативні ефекти.
- Омський НПЗ: Потужність 21-22 млн тонн на рік, майже 10% нафтопереробки Росії.
- Московський НПЗ: Переробляє близько 11 млн тонн на рік.
- Танеко (Нижньокамськ): Один із найбільших, потужність 12,5 млн тонн на рік.
- Кстовський НПЗ: Потужність 15-17 млн тонн на рік.
- Ярославський НПЗ: Потужність 15 млн тонн.
- Киришинафтооргсинтез: Потужність 21 млн тонн, виробляє не тільки паливо, а й пластмаси.
- Рязанський НПЗ: Потужність 17 млн тонн на рік.
- Куйбишевський НПЗ: Потужність 7 млн тонн.
- Волгоградський НПЗ: Потужність 15 млн тонн.
- Новошахтинський НПЗ: Потужність 7,5 млн тонн на рік, працював переважно на експорт високоякісного палива, що приносило валюту. Його зупинка є особливо позитивним фактором для України.
Вимушена зупинка роботи цих підприємств призводить до того, що регіони, які раніше були донорами для федерального бюджету, тепер стають отримувачами допомоги, що поглиблює бюджетну кризу в РФ. Робітники НПЗ часто відправляються у неоплачувані відпустки, що посилює соціальну напругу.
Імпорт не рятує: Росія перетворюється на покупця палива
Добова потреба Росії у бензині становить близько 110 тисяч тонн. Намагаючись компенсувати втрати від зупинки НПЗ, російська влада анонсує імпорт палива. Заявлені обсяги імпорту з Казахстану (50 тисяч тонн), Індії (200-400 тисяч тонн) та Білорусі (140 тисяч тонн) сукупно становлять від 400 до 600 тисяч тонн. Однак, ці обсяги покривають лише 4-7 днів споживання всієї країни. Навіть найоптимістичніші разові поставки у 50-60 тисяч тонн не задовольняють і половини добового попиту.
Логістичні проблеми також загострюються: танкер з Індії йде від 18 до 25 днів, що ще більше уповільнює надходження палива. Таким чином, замість виробника нафтопродуктів Росія перетворюється на їх постійного покупця, що негативно впливає на її фінансову стабільність та загальний стан економіки.
Економічний удар: Падіння доходів та зростання витрат
Нафтогазові доходи Росії значно скорочуються. Податкова ціна нафти, за якою розраховуються податки, у липні впала з 86,52 до 63,52 доларів за барель. Ціна на російську нафту Urals коливається близько 50 доларів, а іноді опускається нижче 45 доларів за барель. Це свідчить про втрату надприбутків, які раніше фінансували війну, роблячи її дедалі більшим тягарем для російського бюджету.
Виробництво нафтопереробних продуктів у РФ знизилося на 25% порівняно з аналогічним періодом 2025 року, досягнувши найменшого показника за останні 20 років – 3,91 млн барелів на добу. Виробництво бензину у червні просіло на 17% річному відношенні. У відповідь на кризу Росія дозволила виробництво неякісного бензину, що може тимчасово збільшити обсяги, але у довгостроковій перспективі призведе до поломок автомобілів, проблем з екологією та додаткових економічних збитків.
Соціальна напруга та виклики для агросектору
Паливна криза безпосередньо зачіпає аграрний сектор Росії, викликаючи зриви у зборі врожаю. Фермери стикаються з нестачею не лише фінансування, а й нафтопродуктів, що веде до втрат врожаю. У деяких регіонах вже виділяється екстрена допомога на паливо для забезпечення доставки навіть продуктів першої необхідності населенню. Соціальна напруга зростає: на АЗС у великих містах, зокрема у Москві, фіксуються черги та конфлікти через дефіцит бензину.
Аналітики прогнозують, що, якщо інтенсивність ударів ЗСУ по НПЗ залишиться на поточному рівні, вже до жовтня 2026 року Росія зіткнеться із системною економічною кризою, яка поглибиться з настанням зими та зростанням потреби в енергоносіях. Наступними цілями українських далекобійних дронів, які вже вільно діють по всій території РФ, можуть стати не тільки НПЗ, а й нафтопроводи та сховища, що ще більше паралізує енергетичну інфраструктуру агресора.