7 та 8 липня у Анкарі відбувся саміт лідерів НАТО, головною темою якого, окрім виконання домовленостей щодо оборонних витрат, стала допомога Україні. Президент Володимир Зеленський провів два дні на саміті, зустрівшись із десятками світових лідерів. Результатом стало узгодження пакету допомоги, який містить як реальні досягнення, так і елементи піару.
Ключовою цифрою саміту стала обіцянка надати Україні 70 мільярдів євро (близько 80 мільярдів доларів) військової допомоги на поточний рік. Союзники також зобов'язалися підтримувати щонайменше такий самий рівень допомоги наступного року, що в сумі становить близько 140 мільярдів євро на два роки. Однак, ця сума не є повністю новою. Частина коштів, зокрема трансфер від Євросоюзу на суму майже 30 мільярдів євро, був узгоджений ще навесні і тепер включений до загальної суми саміту. Важливо, що в цих 70 мільярдах не беруть участі Сполучені Штати; це виключно кошти європейських країн та Канади.
Читайте також: Вторгнення Китаю на Тайвань: експерт назвав три безпрецедентні виклики для Пекіна
Потенціал виробництва "Петріотів" та угоди щодо дронів
Серед значущих заяв Дональда Трампа стало повідомлення про надання Україні права на виробництво власних систем протиповітряної оборони "Петріот". Якщо це буде реалізовано, це може суттєво посилити захист українського неба. Однак, отримання ліцензії на виробництво ракет означає довгострокову перспективу, тоді як нагальна потреба у засобах протиповітряної оборони існує вже зараз.
Україна також підписала три нові оборонні угоди з Данією, Естонією та Нідерландами щодо виробництва дронів. Це дозволяє Україні перейти від ролі виключно отримувача допомоги до партнера, який ділиться технологіями, перевіреними в бойових умовах. Натомість, Україна отримує фінансування та виробничі потужності, що свідчить про зростання її ролі як постачальника безпеки.
Швеція пообіцяла передати Україні 32 винищувачі "Гріпен", частину з яких продадуть, а частину нададуть як старші моделі. Це стало важливим сигналом готовності європейських партнерів ділитися авіаційною технікою.
Відносини з Трампом та відсутність прогресу щодо членства в НАТО
Зустріч з Дональдом Трампом пройшла в теплішій атмосфері порівняно з минулим роком. Трамп висловив позитивні враження від зустрічі з Володимиром Зеленським, натякнув на можливу купівлю українських дронів та не виключив особистого візиту в Україну. Разом із сенатором Марко Рубіо, він підтримав удари України по російських нафтових об'єктах, назвавши це кроком до завершення війни.
Водночас, питання членства України в НАТО на саміті не отримало жодного прогресу. Попри риторичні заяви Володимира Зеленського про справедливість утримання України поза Альянсом, офіційної відповіді чи чітких кроків до інтеграції не було. Україну було офіційно визнано "постачальником безпеки", що, хоч і є позитивним сигналом, не є квитком до членства.
Європейська єдність під питанням та польсько-українські відносини
Саміт супроводжувався емоційними заявами Дональда Трампа щодо інших питань, таких як Гренландія та торговельні відносини з Іспанією. Це відволікало увагу від основних тем та демонструвало певну напруженість серед союзників. Словаччина устами Роберта Фіцо відмовилася платити за військові витрати України, Чехія не приєдналася до спільного пакету допомоги, а Угорщина відмовилася від надання озброєння.
Відносини між Польщею та Україною, що загострилися через питання героїзації УПА, почали налагоджуватися. Президент Зеленський та Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск провели особисті зустрічі, де обговорили спільні загрози та необхідність зміцнення двосторонніх зв'язків. Попри незмінну позицію Польщі щодо історичних питань, лідери домовилися продовжувати діалог, визнаючи спільну загрозу з боку Росії.
«Питання Української повстанської армії та символів УПА є непідлеглими обговоренню. Емоції поляків щодо злочинів, щодо волинської трагедії є питанням, яке не підлягає обговоренню. Але попри те, що, е, це питання для нас, для поляків таке важливе, і тут ми розраховуємо на розуміння з боку України, що бандерівський прапор також обмежує, е, майбутнє України в Європейському Союзі. Він несе в собі багато поганих символів. Ми також повинні брати на себе відповідальність за те, що відбувається через Російську Федерацію. Тож дуже добре. Я радий, це була конструктивна, як завжди, зустріч з президентом Зеленським. Е, добре, що ми зустрілися. Е, ми підтвердили свої позиції. Я підтвердив нашу позицію щодо Упатиш, але ми також обговорювали, як ця співпраця має виглядати в майбутньому.» — Дональд Туск.
Реакція Росії та висновки
Реакція Росії на рішення саміту НАТО була передбачуваною. Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Москва уважно стежила за самітом, а МЗС РФ назвало рішення Альянсу безвідповідальними. Однак, нервова реакція Кремля на мільярди, виділені Україні, свідчить про те, що ці рішення є болючими для Росії.
Підсумовуючи, саміт НАТО в Анкарі приніс Україні реальні фінансові ресурси на два роки, потенційну перспективу власного виробництва систем ППО "Петріот", а також зміцнив її роль як партнера в галузі безпеки. Водночас, відсутність прогресу щодо членства в Альянсі та наявність "тріщин" у європейській єдності залишаються викликами. Незважаючи на це, саміт змінив вектор розвитку та показав, що діалог і порозуміння є можливими навіть у складних політичних умовах.
Читайте також: ЗСУ уразили 14 суден «тіньового флоту» РФ в Азовському морі за ніч