Спільне розслідування видань Insider, Der Spiegel та L'Équipe виявило документальні докази планів Росії та Китаю щодо протидії супутниковій мережі Starlink. Ці плани, що обговорюються вже кілька років, передбачають трирівневий підхід, від регуляторного тиску до фізичного знищення супутників.
Матеріали, які витекли анонімно понад рік тому, спочатку до німецьких журналістів, а згодом були звірені з реальними даними польотів делегацій, містять конкретні слайди з закритого форуму, організованого китайською корпорацією CASC, що займається розробкою ракет та військових супутників. Презентація мала назву "Протидія Starlink", а доповідачами виступили науковці Хуан Хуей і Жень Цезе.
Читайте також: Співпраця Росії та Китаю: глибше, ніж очікувалося, із ризиками для безпеки Європи
Трирівневий план протидії Starlink
- Перший етап: Міжнародний тиск через інституції для обмеження розширення мережі Starlink під приводом переповненості орбіти та ризику зіткнень.
- Другий етап: Придушення сигналу шляхом об'єднання напрацювань Росії та Китаю у сфері радіочастотного глушіння для вибіркового блокування зв'язку.
- Третій етап: Фізичне знищення з орбіти, що включає кібератаки на термінали користувачів та використання дешевих засобів масового ураження, здатних виводити супутники з ладу швидше, ніж компанія може їх замінити.
Автори презентації не уточнили конкретну зброю для третього етапу, але журналісти припускають, що це може бути боєприпас з розсіюваним щільним картечем на орбіті або ройові кубсати. Документ закликав залучити до союзу проти Starlink інші зацікавлені держави.
Паралельні розробки та мотивація сторін
Паралельно з космічною темою, Росія та Китай підписали протокол про спільну систему протиповітряної та протиракетної оборони, спрямовану на перехоплення американських гіперзвукових ракет. Заявлені параметри системи вражають: дальність перехоплення до 4000 км, здатність працювати по цілях з перевантаженням до 25 G та висота ураження до 40 км. Британські аналітики вважають, що метою є наземні гіперзвукові ракети США, а термін готовності системи – близько 2030 року.
Китай розглядає українську війну як репетицію власного сценарію з Тайванем, бачачи загрозу в здатності комерційної американської мережі швидко змінювати хід бойових дій. Для Росії ж мотивація полягає в пріоритеті нейтралізації Starlink після провалу класичного глушіння на початку вторгнення. Партнерство з Китаєм надає доступ до готових рішень та пропагандистську картину для внутрішньої аудиторії.
Обидві держави розглядають приватні американські компанії, що виконують функції військової інфраструктури без формального статусу, як загрозу власній безпеці. Тому протидія Starlink є як тактичною задачею, так і стратегічною інвестицією у майбутні конфронтації.
Starlink як критична інфраструктура України та загрози
Для України Starlink став не допоміжним інструментом, а основою всієї військової комунікації: керування дронами, коригування вогню, евакуація поранених, зв'язок розвідки з командуванням. За різними оцінками, в Україні використовується від 40 000 до 200 000 терміналів, що робить її найбільшою концентрацією такого обладнання в Європі. Це автоматично перетворює мережу на пріоритетну ціль для противника.
Росія вже активно протидіє Starlink. На озброєнні РФ перебувають комплекси "Тобол" для придушення терміналів, розробка "Калінка" для виявлення обладнання Starlink на відстані до 15 км, та система "Гарант", що глушить сигнал у радіусі 16 км. Одна з таких станцій була знищена українськими силами спільно з СБУ.
Китай розвиває власні технологічно потужніші рішення, зокрема мікрохвильовий генератор TPG 1000 CS, який теоретично здатний пошкоджувати електроніку супутників без утворення уламків. Росія також експериментує з космічним апаратом "Космос 2553", який, за даними американської розвідки, може бути дослідною платформою для ядерного засобу ураження супутників.
Незважаючи на масштабні плани, третій етап протидії, пов'язаний з фізичним знищенням тисяч супутників, видається радше декларацією намірів через складність мережі Starlink, її постійне поповнення та ризик утворення небезпечних уламків на орбіті. Однак, перший та другий етапи – юридичний тиск та глушіння – є реальною загрозою, яку можна нарощувати вздовж лінії фронту.
Україна, надавши критичну інфраструктуру одній приватній компанії, стає вразливою до політичних рішень її власника чи технічних недоліків мережі. Це стратегічний ризик, який потребує диверсифікації джерел зв'язку, власних супутникових розробок та наземних альтернатив, яких поки не мають Росія та Китай. Проте, ворог вже активно працює над способами нейтралізації українських "очей та вух" у повітрі.
Читайте також: Вторгнення Китаю на Тайвань: експерт назвав три безпрецедентні виклики для Пекіна