Вночі 11 липня підрозділи Сил оборони України уразили 21 танкер, чотири буксири та два суховантажні судна, які Росія використовувала для транспортування нафти в обхід санкцій та забезпечення військової логістики. Ці атаки призвели до припинення судноплавства через Дон-Азовський канал, що з'єднує річку Дон з Азовським морем, повідомило інформаційне агентство Reuters. Це стало наслідком системної роботи українських Сил безпеки та оборони, спрямованої на перерізання морських логістичних шляхів постачання до Криму.
За словами заступника начальника штабу ВМС України у 2004-2020 роках Андрія Риженка, цілями стали танкери класу "Річка-море", які противник намагався використовувати для перевезення пального в Крим через Азовське море. Однак, завдяки новим безпілотникам типу FP-2 з дальністю 200-300 км, українські сили змогли ефективно вражати ці судна. "Вони думали, що можна завантажувати на отакі танкера класу Річка море пальне і перевозити в Крим. Ну, в принципі, у них була надія на того, що ми не достанемо до до цих танкерів, коли вони будуть переходити через Азовське море. Але вони прорахувались", – зазначив Риженко.
Читайте також: Росія намагається домовитися про заморожування війни, пропонуючи зупинку по лінії фронту
Наслідки для російського паливного ринку
Українські удари по російській нафтовій інфраструктурі призвели до значного дефіциту пального в Російській Федерації. Згідно з даними Reuters, наразі виробництво бензину в Росії покриває лише близько 65% від сезонного добового попиту. У період пікового літнього споживання попит становить близько 120 000 тонн на добу, тоді як нафтопереробні заводи виробляють на 40-45 000 тонн менше. Це змусило Росію заборонити експорт дизельного пального з 8 липня.
Вікторія Войціцька, членкиня наглядової ради аналітичного центру Vbuild Ukraine, вважає, що Росія вже "майже досягнула точки неповернення" у паливній кризі. Вона зазначила, що удари по нафтопереробних заводах вже відчуваються у великих містах, таких як Москва та Санкт-Петербург. Ситуація критична в шести регіонах, де введено ручне управління розподілом нафтопродуктів. Навіть президент Путін визнав цю кризу, давши доручення прискорити роботу Кабінету Міністрів для її подолання.
За словами Войціцької, 10 з 10 найбільших нафтопереробних заводів уражені, причому пошкоджено обладнання, яке потребує імпорту з країн, що ввели санкції проти Росії. Це призвело до того, що Росія, яка раніше була "світовою бензоколонкою", тепер залежить від імпорту нафтопродуктів з Казахстану та Білорусі.
Загроза для російської економіки та стабільності
Економічні наслідки паливної кризи можуть мати серйозні політичні наслідки для Росії. Брак пального впливає на всі сектори економіки, уповільнюючи перевезення та негативно впливаючи на загальний стан. Державний бюджет Росії, який значною мірою залежить від нафтогазової галузі, тепер змушений терміново допомагати цій галузі, що свідчить про ознаки глибокої кризи.
Ці події викликають аналогії з розпадом Радянського Союзу, коли черги на заправках та відсутність товарів були яскравими ознаками кризи. Експерти зазначають, що російські олігархи вже намагаються переконати світ у необхідності підтримки Росії, щоб уникнути її розпаду та домовитися про мир. Це свідчить про зростання внутрішньої напруги та усвідомлення загрозливих тенденцій у російській економіці та політичній системі.
Читайте також: Іран: невизначене майбутнє режиму на тлі чуток про здоров'я лідера та зовнішньої ескалації