Україна переживає одну з наймасштабніших кадрових перестановок в уряді за останній час. Всупереч очікуванням, у п'ятницю вдень відбулася низка несподіваних відставок та призначень, що викликали значний резонанс як серед політиків, так і серед громадськості. Ці зміни, як зазначають джерела, вдалося зберегти в таємниці до останнього моменту, що є рідкістю для подібних подій. Головне питання, яке обговорюється – це причини та терміновість такого радикального переформатування, яке, ймовірно, не обмежиться лише зміною Прем'єр-міністра.
Аналітики та політологи розглядають кілька версій щодо мотивів цих кроків. Серед них – підготовка до майбутніх виборів, особисті конфлікти всередині влади, або спроби «злити» певні політичні фігури. Однак, основна версія, яку просуває автор, полягає у прагненні президента та його команди «оновити картинку» для суспільства, аналогічно до зміни сезонів у серіалі. Таке «серіальне» мислення, на думку експертів, може бути рушійною силою цих кадрових рішень, хоча вони й не виключають об'єктивного незадоволення роботою уряду.
Читайте також: Уряд на роздоріжжі: Зеленський готує масштабні кадрові перестановки
Причини та таймінг кадрових змін
Серед найпоширеніших конспірологічних версій – підготовка до виборів, яка нібито вимагає оновлення команди для ефективної електоральної кампанії. Інші припускають наявність серйозної сварки між Юлією Свириденко та президентом, що призвело до емоційного рішення про відставку. Також згадується спроба дискредитувати Михайла Федорова, хоча автор не вважає ці версії правдивими. Натомість, він наголошує на «серіальному» мисленні команди президента, яка прагне періодично оновлювати «сюжет» та «акторів» у державному управлінні, особливо в літній період. Незважаючи на це, об'єктивні причини, такі як незадоволення роботою уряду, також могли зіграти роль, як і потенційні проблеми з посадою посла України в США, що потребували кадрових рішень.
Процес підготовки цих змін відбувався в умовах максимальної закритості. Навіть кола, які зазвичай добре поінформовані про кадрові ротації, на ранок неділі мали лише уривчасту інформацію або заперечували наявність таких планів. Це свідчить про високий рівень конспірації з боку Банкової.
Новий Прем'єр-міністр та склад Кабінету Міністрів
За інформацією джерел, ключовою фігурою в новому уряді стане Сергій Корецький, який раніше успішно керував «Укрнафтою» та «Нафтогазом», вивівши ці компанії в прибуток. Його характеризують як адекватного, компетентного фахівця, який має бачення та користується повагою в парламенті. Автор відзначає, що це співпало з позицією президента, який, ймовірно, нарешті усвідомив важливість призначення фахівців, а не лояльних осіб, на ключові посади. Таймінг передбачає звільнення Юлії Свириденко у вівторок, а вже в середу – внесення кандидатури нового Прем'єр-міністра та повного складу Кабміну на затвердження.
Очікується, що чинний Прем'єр-міністр Юлія Свириденко буде звільнена у вівторок. На її місце, за даними джерел, буде внесена кандидатура Сергія Корецького. Новий Прем'єр-міністр подасть на розгляд парламенту оновлений список Кабінету Міністрів. Теоретично, окремо мають голосуватися кандидатури міністрів закордонних справ та оборони, проте конституційні процедури можуть бути проігноровані.
- Прем'єр-міністр: Сергій Корецький
- Перший віце-прем'єр-міністр (енергетика): Юлія Свириденко (за попередньою інформацією, може залишитись)
- Міністр фінансів: Сергій Марченко (можлива заміна)
- Міністр охорони здоров'я: Віктор Ляшко (за попередньою інформацією, залишається)
- Міністр молоді та спорту: Матвій Бідний (за попередньою інформацією, залишається)
- Міністр закордонних справ: Андрій Сибіга (кандидатура буде внесена)
- Міністр соціальної політики: Денис Малюська (за попередньою інформацією, залишається)
- Міністр у справах ветеранів: Наталія Калмикова (шукають заміну, можливий перехід на іншу посаду)
- Міністр освіти і науки: Оксен Лісовий (ймовірна заміна на Миколу Трафіменка)
- Віце-прем'єр з питань євроінтеграції: Тарас Качка (ймовірна заміна на Владислава Власюка)
- Міністр аграрної політики: Тарас Висоцький (можливе відновлення окремого міністерства)
- Міністр економіки та екології: Олексій Соболев (ймовірно, збереже посаду)
- Міністр розвитку громад та територій: Віталій Безгін (ймовірно, очолить нове міністерство)
- Міністр інфраструктури: Посада буде створена, ім'я кандидата невідоме (розглядається Іван Федоров)
- Міністр цифрової трансформації: Олександр Берняков (в.о., можлива заміна на Валерію Іонан)
- Міністр юстиції: Денис Маслов (очікується призначення)
- Міністр внутрішніх справ: Ігор Клименко (зберігає посаду, але можливе переведення на посаду міністра оборони)
- Міністр оборони: Інтрига щодо призначення (розглядається кандидатура Ігоря Клименка)
Процес прийняття рішень та суб'єктність парламенту
Автор наголошує на тому, що парламент, зокрема фракція «Слуга народу», фактично втратив свою суб'єктність у процесі прийняття таких рішень, делегувавши повноваження Офісу Президента. Хоча певний вплив міг мати Давид Арахамія, його роль, ймовірно, перебільшена. Призначення Сергія Корецького, на відміну від попередніх прем'єрів, не пов'язане з впливом Андрія Єрмака, а є результатом його успішної роботи на державних підприємствах. Процедури, ймовірно, будуть спрощені, без поіменного голосування, що ставить під сумнів дотримання конституційних норм.
Парламент, хоч і має формальні повноваження, на практиці демонструє низьку суб'єктність у процесі кадрових призначень. Коаліція, як правило, голосує за рішення, які пропонуються Офісом Президента. Єдина сфера, де парламент може проявити ініціативу, – це питання, що стосуються Михайла Федорова, або кадрові призначення в СБУ та ДБР, які, на думку автора, є профанацією реформ, а не справжніми змінами. Підходи до обрання на посади, а не прізвища, є ключовими для ефективного державного управління.
Інші потенційні кадрові зміни
Окрім уряду, очікуються зміни і в інших органах влади. Зокрема, обговорюється можливе звільнення голови ДБР Олександра Слухацького, проте автор висловлює сумніви щодо ефективності такого кроку без прозорого конкурсу. Щодо СБУ, то кандидатура першого заступника голови Олександра Поклада, хоч і обговорюється, але, ймовірно, не буде призначена найближчим часом. Крім того, зростає ймовірність відставки голови Національного банку Андрія Пишного, а також голови Антимонопольного комітету Василя Кириленка, якому інкримінують дві підозри від НАБУ.
Висновок: Очікування від нового уряду
Автор закликає не концентруватися на прізвищах, а оцінювати діяльність уряду за його програмою дій та реальними результатами. В умовах війни, коли зміна президента та парламенту неможлива, оновлення уряду є єдиним механізмом для потенційного покращення державного управління. На відміну від попередніх урядів, новий очолюваний Сергієм Корецьким, має шанс продемонструвати кращі результати, але це вимагатиме системних змін та реформ, а не лише «заміни картинки».
Підсумовуючи, масштабна кадрова ротація в Кабміні є свідченням пошуку нової ефективності в державному управлінні. Чи виправдає новий уряд очікування, покаже час та конкретні результати його роботи. Автор висловлює надію на позитивні зміни, але закликає громадян бути пильними та оцінювати діяльність влади за реальними справами.
Читайте також: Приховані мотиви: Чому Зеленський кардинально змінює уряд та силові структури у 2026 році