На тлі зростаючих проблем у російській армії та економіці, Володимир Путін особисто з'явився на форумі "Народного фронту" "Все для перемоги" у Москві. Цей візит, що відрізнявся від його звичної практики виступів по відеозв'язку, був сприйнятий як спроба відновити довіру суспільства та продемонструвати контроль над ситуацією. Під час заходу Путін оглянув виставку, поспілкувався з волонтерами та вручив нагороду 19-річному Шамілю Старбекову, який нібито врятував понад 20 людей під час паводку.
Ключовою частиною виступу стали три тези, які, на перший погляд, здавалися розрізненими, але при глибшому аналізі розкривають комплексну стратегію Кремля. Перша стосувалася "вдосконалення" збройних сил, друга – нібито добровільних донатів від громадян на війну, а третя – формування поглядів дітей як найважливішого завдання для держави. Ці заяви пролунали на тлі значного падіння кількості нових контрактників та зниження рейтингів самого Путіна, що ставить під сумнів ефективність його політики.
Читайте також: ЗСУ оновили дані про втрати російських військ: понад 1,4 мільйона особового складу
"Народний фронт": інструмент для пропаганди чи реальна допомога?
Форум "Народного фронту", заснованого Путіним у 2011 році, за роки перетворився на інструмент обслуговування його інтересів, особливо з 2020 року. Кампанія "Все для перемоги" закликає людей жертвувати кошти на потреби окупаційних військ. Якщо торік Путін озвучив суму в 54,5 млрд рублів, то цього року – майже 70 млрд. Це значне зростання, однак, воно викликає питання щодо його справжніх причин. Дослідники фіксують найнижчий за три роки рівень підписання нових військових контрактів, попри рекордні виплати за їх укладання. Це свідчить про труднощі з вербуванням, які Кремль намагається компенсувати гучними заявами про "народні" донати.
Паралельно з цим, незалежні соціологічні дослідження, зокрема Левада-центру, вказують на суттєве падіння рівня схвалення діяльності Путіна. Навіть державні соціологічні служби не можуть приховати негативні тенденції. Таким чином, бравада про 70 мільярдів народних донатів виглядає радше як компенсаторний ритуал, спрямований на створення видимості підтримки, коли реальні показники мобілізації та довіри до влади невтішні. Як зазначається, коли система вербування дає збій, а довіра до влади падає, єдиним виходом стає публічний вихід для "торгівлі обличчям".
Мілітаризація дітей як новий фронт
Особливу увагу Путін приділив темі дітей, наголошуючи на важливості формування їхніх поглядів на життя. Це продовження його попередніх заяв, зокрема на зустрічі з випускниками програми "Час героїв", де він назвав боротьбу за виховання дітей "новим фронтом". Його слова про святість дитячої душі контрастують із реальною політикою Кремля. За даними, членство у державному "Воєнно-патріотичному русі "Перші" зросло з 60 тисяч у 2022 році до понад 340 тисяч. Щорічно близько 50 тисяч дітей відправляють у так звані "оздоровчі табори", які по суті є центрами вербування.
«Ніщо не може бути важливішим за душу дитини, за формування її поглядів на життя, на ставлення до суспільства, до людей. Що може бути важливішим за ставлення підростаючого покоління дітей до своїх батьків, до бабусь, до дідусів? Повагу до того, що вони всім своїм життям робили для нього, для його майбутніх дітей, для його онуків. Що може бути важливішим за все це для збереження та примноження і зміцнення держави російської? Нічого.» — Володимир Путін.
Водночас, доповідь незалежних міжнародних експертів, представлена на засіданні ОБСЄ, виявила моторошні факти про систематичну мілітаризацію та ідеологічну обробку українських дітей на окупованих територіях. Один із експертів назвав цю систему "злочином проти людяності". Таким чином, поки Путін говорить про "турботу" про дітей, на окупованих територіях України триває "конвеєр" перетворення дитячих душ на ресурс для майбутньої війни. Обидва процеси базуються на однаковому ставленні до дітей – не як до особистостей, яких потрібно захищати, а як до ресурсу для використання.
Економічний колапс і паливна криза
Заяви Путіна про "розвиток економіки" та "зміцнення збройних сил" суперечать реальному стану справ. Українські удари по російських нафтопереробних заводах звели з ладу близько половини потужностей з переробки нафти. Паливна криза стала настільки відчутною, що 60% росіян, за даними опитування Gallup, вважають, що економіка в їхньому регіоні погіршується – найгірший показник за останні 20 років. Заяви про "вдосконалення армії" на тлі охопленої вогнем паливної інфраструктури виглядають як спроба замаскувати реальність.
Ситуація з мобілізацією також залишається вкрай складною. За інформацією видання "Медуза", обговорюється нова хвиля мобілізації, яка може стартувати вже в жовтні. Директор однієї з польських консалтингових компаній, що спеціалізується на аналізі російської армії, прямо заявив, що Росії навряд чи вдасться уникнути часткової мобілізації. Це свідчить про те, що система вербування добровольців вичерпує себе, і питання мобілізації є питанням часу, а не можливості.
Висновок: ознаки слабкості, а не сили
Коли режим так наполегливо і синхронно говорить про гроші, армію та дітей, одночасно намагаючись створити ілюзію успіху, це свідчить про його слабкість, а не силу. Справжня стійкість не потребує щотижневих форумів, де керівництво змушене переконувати саме себе. Публічні виступи Путіна, його заяви про "народні" донати, "вдосконалення" армії та "турботу" про дітей, на тлі падіння рейтингів, економічних проблем та труднощів із мобілізацією, є свідченням глибокої кризи, яку Кремль намагається приховати за допомогою пропаганди та маніпуляцій.
Читайте також: Кремлівський маневр: Як «бунтар» Лунін став «халуєм» за 11 днів