З 15 липня вартість однієї поїздки у київському метро, автобусі, трамваї та тролейбусі зросте з 8 до 30 гривень. Це рішення, закріплене розпорядженням міського голови Віталія Кличка, було оприлюднене без суттєвих змін порівняно з проєктом, який викликав критику ще в травні. Залежно від способу оплати, фактична вартість однієї поїздки може коливатися від 25 до 30 гривень, при цьому місячні абонементи запропонують більш вигідні умови.
З 1 серпня в столиці запрацює новий тариф – квиток на 90 хвилин за 60 гривень. Цей квиток дозволить пасажирам здійснювати пересадки між усіма видами комунального транспорту без додаткової оплати, що є аналогією до моделей, які успішно функціонують у деяких європейських містах, таких як Прага чи Варшава. Проте, громадські активісти висловлюють занепокоєння, що через реальні умови дорожнього руху в Києві, за 90 хвилин пасажир зможе здійснити лише дві поїздки, що не принесе значної економії порівняно з купівлею двох окремих квитків.
Читайте також: Зростання тарифів на транспорт у Києві спровокує бум електросамокатів та мопедів
Нові тарифи та пільги
Місячний проїзний квиток коштуватиме 3656 гривень. Зберігаються пільги для студентів, які платитимуть половину вартості, а школярі під час навчального року користуватимуться транспортом безкоштовно, а влітку – за чверть ціни. Пільгові категорії громадян, зокрема ветерани та люди з інвалідністю (понад мільйон киян), продовжать їздити безкоштовно за рахунок міського бюджету.
Разом із новими тарифами значно зросте і штраф за безквитковий проїзд – зі 160 до 600 гривень. Важливою можливістю для мешканців є те, що поїздки, придбані на транспортну картку до 14 липня включно за старою ціною 8 гривень, залишатимуться дійсними до 14 вересня.
Обґрунтування підвищення цін від влади
Київська міська державна адміністрація пояснює підвищення тарифів кількома ключовими причинами. По-перше, тариф не переглядався протягом восьми років, тоді як значно зросли витрати на електроенергію, паливо, ремонт транспорту та зарплати працівників. По-друге, за розрахунками транспортних підприємств, економічно обґрунтований тариф має становити понад 64 гривні для метрополітену та понад 44 гривні для наземного транспорту. Навіть нові 30 гривень, за твердженням влади, становлять менше половини реальної собівартості, що вимагає бюджетних дотацій.
По-третє, спостерігається різке зменшення пасажиропотоку через пандемію та повномасштабну війну, що призводить до втрати виручки транспортними підприємствами, тоді як витрати залишаються високими. Фінансові плани на 2026 рік прогнозують збитки Київського метрополітену на рівні майже 7 мільярдів гривень, а «Київпастрансу» – майже 2 мільярдів. Окремо мер міста згадує дефіцит кадрів, спричинений мобілізацією та неконкурентними зарплатами водіїв і машиністів, яким бракує мотивації працювати за поточні кошти.
Реакція киян та петиції
Рішення про підвищення тарифів викликало бурхливу реакцію серед мешканців. Майже одразу після оприлюднення проєкту тарифів 18 травня, на сайті Київради з'явилася петиція проти цього, яка зібрала необхідні 6000 голосів менш ніж за добу. Загалом, протягом наступних тижнів було зареєстровано щонайменше шість подібних петицій, які вимагали відмови від підвищення тарифів до завершення воєнного стану, пропонували компромісні ціни в межах 15-20 гривень, або вимагали проведення аудиту комунальних підприємств. Серед аргументів петиціонерів також згадувалися безкоштовний проїзд у Харкові під час війни та нижчі тарифи в Дніпрі, Львові та Одесі. Міська рада відхилила всі ці петиції, посилаючись на зростання витрат та необхідність забезпечення стабільної роботи транспорту.
Крім петицій, кияни виходили на вулиці на знак протесту. Акції відбувалися біля будівлі Київради та КМДА. Учасники протестів наголошували на необхідності належного громадського обговорення, надання об'єктивних розрахунків та проведення аудиту комунальних підприємств перед прийняттям рішень, які суттєво впливають на бюджет громадян під час війни.
Неочевидні наслідки підвищення тарифів
Здорожчання громадського транспорту може призвести до підвищення цін на маршрутки, які зараз коштують в середньому 20 гривень. Приватні перевізники, ймовірно, підтягнуть свої тарифи, щоб не програвати конкуренцію комунальному транспорту. Це може створити парадокс, коли пасажири перейдуть на маршрутки, а комунальний транспорт залишиться переважно для пільговиків, що може не забезпечити очікуваного зростання виручки комунальних підприємств. Натомість, приватні перевізники можуть отримати вигоду.
Зменшення різниці у вартості між громадським транспортом та таксі/каршерингом, особливо для кількох пасажирів, може спонукати частину киян обирати таксі для коротких поїздок. Це, своєю чергою, збільшить навантаження на дороги та спричинить додаткові затори. Представники Bolt заявили, що нові тарифи поки не вплинуть на вартість таксі, але тривалість такого стану невідома.
Збільшення штрафу за безквитковий проїзд до 600 гривень може стимулювати пасажирів купувати квитки, але також існує ризик, що частина людей, які мають обмежений бюджет, продовжуватиме ризикувати, сподіваючись уникнути контролю. За словами однієї з мешканок, її офіційна зарплата не дозволяє покривати нові витрати на транспорт, що змусить її ходити пішки або взагалі не сплачувати за проїзд.
Порівняння з Європою та висновки
Порівнюючи ціни на проїзд у Києві з іншими європейськими столицями, слід зазначити, що місячний проїзд у Києві після підвищення (приблизно 70 євро) наближається до вартості у таких містах, як Париж (близько 90 євро). Однак, ключовим показником є не абсолютна ціна, а її частка від середньої зарплати. У Києві ця частка може сягати 7-9% від середньої зарплати (800-1000 євро), тоді як у Парижі – трохи більше 2% (при середній зарплаті близько 3000 євро). Це свідчить про те, що кияни витрачатимуть значно більший відсоток свого доходу на громадський транспорт порівняно з мешканцями багатьох європейських столиць.
Економісти зазначають, що громадський транспорт у всьому світі рідко буває повністю самоокупним, що є закономірним наслідком його організації. Фінансування громадського транспорту за рахунок дотацій розглядається як спосіб збереження якості послуг, частоти руху та доступності. Низька вартість проїзду також може слугувати стимулом для громадян користуватися громадським транспортом замість особистих автомобілів, що зменшує навантаження на міську інфраструктуру, зменшує затори та покращує екологічну ситуацію. Однак, коли ціни зростають швидше за доходи, попит падає, що призводить до зменшення доходів, створюючи так звану «проблему зниження пасажиропотоку». Нове підвищення тарифів у Києві ставить питання: чи допоможе це розірвати це замкнене коло, чи, навпаки, ще більше його посилить.
Читайте також: Забудовник «Столиця груп» засипає київське озеро Небреж, влада ігнорує екоцид