У вівторок, 17 липня 2026 року, президент України Володимир Зеленський ухвалив неочікуване рішення про звільнення надзвичайно популярного та ефективного міністра оборони Михайла Федорова. За шість місяців на посаді Федоров не лише здобув значні перемоги, такі як перекриття доступу Росії до технології Starling, що живить її далекобійні дрони, але й розробив план перемоги у війні, розпочавши його впровадження з видимими результатами. Зеленський пояснив своє рішення конфліктом між Федоровим та головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським, якого багато хто описує як такого, що має радянський стиль командування та брак стратегічного мислення. Зрештою, лідер нації у стані війни обрав звільнити реформіста Федорова, зберігши на посаді Сирського. Це рішення викликало обурення в Україні, де багато хто вважає, що воно більше вигідне Росії, ніж Україні, що призвело до протестів з вимогою поновити Федорова та звільнити Сирського.
Експерти та аналітики намагаються розібратися в причинах такого кроку. Михайло Федоров, будучи міністром цифрової трансформації, значно вплинув на розвиток оборонної промисловості та мілітарних технологій України ще до свого призначення на посаду міністра оборони. Його робота, особливо з 2022 року, позначилася багатьма ініціативами, які мали ключове значення для ведення війни. Серед них – нова модель закупівель, де 80% БПЛА мають бути випробувані в боях, а 20% – спрямовані на перспективні технології. Також він ініціював забезпечення кожної бригади мінімальною кількістю БПЛА, розробляв стратегію ударів по логістиці противника та кампанію з ураження артилерійських позицій за допомогою дронів. Крім того, Федоров започаткував дискусію щодо реформи кадрової політики, хоч і в першому раунді.
Роль Федорова у переформатуванні війни
Особливий внесок Михайла Федорова полягав у розвитку безпілотних технологій та артилерійської справи, що дозволило Україні адаптуватися до війни, яка значною мірою відійшла від класичної артилерії. Аналітики наголошують, що його цивільне походження та відкритість до нових, нетрадиційних ідей стали ключовими для цієї «роботизованої революції» та зміни тактики ведення війни у 2023-2024 роках. У 2026 році Україна планувала виробити понад 7 мільйонів різних типів БПЛА, що становлять основу оборони країни.
Конфлікт між міністром та головнокомандувачем
Суть конфлікту між Федоровим та Олександром Сирським полягає у зіткненні двох різних підходів до управління військом. Федоров, як міністр оборони, прагнув до стратегічного управління війною, використовуючи повноваження, передбачені законом про національну безпеку 2018 року. Це викликало напругу, оскільки військові, згідно з радянськими та пострадянськими традиціями, розглядають втручання цивільних осіб у воєнне командування як порушення їхніх повноважень. Сирський, навпаки, відомий своїм «радянським» стилем управління, що не завжди враховує людський фактор та інноваційні підходи.
«Коли міністр оборони починає ставити запитання, чому ми закуповуємо саме цю систему, а не іншу, як ця конкретна система вписується в нашу загальну військову стратегію чи нашу велику стратегію, це породжує багато проблем.» — Український військовий аналітик.
На відміну від радянської моделі, де міністр оборони був військовим, а начальник Генштабу – його заступником, у сучасній моделі, наближеній до НАТО, міністр оборони несе відповідальність за всю оборону, а найвищий військовий посадовець звітує через нього. Федоров намагався втілити це, що призвело до конфлікту. Пост міністра оборони є ключовим під час війни, а часті зміни на цій посаді можуть створювати невизначеність та «зависання» процесів.
Наслідки звільнення для України та Росії
Звільнення Федорова викликало хвилю протестів, оскільки він став символом надії та нового оптимізму. Росія святкувала його відставку як перемогу. Аналітики зазначають, що Федоров мав ефективні робочі стосунки з приватними виробниками, що сприяло розвитку вітчизняного ОПК, а також блискуче комунікував складні речі як внутрішній, так і зовнішній аудиторії. Його відхід може ускладнити ці процеси. Крім того, існує занепокоєння щодо можливих корупційних схем, які Федоров намагався подолати, та непередбачуваності його наступника, особливо враховуючи, що новий міністр оборони буде вже шостим за президентства Зеленського і першим, хто був замінений з початку повномасштабного вторгнення.
Президент Зеленський не пояснював свого рішення публічно до початку протестів. Ймовірно, він недооцінив реакцію суспільства, не розуміючи природи проактивної громадянської позиції, яка може призвести до вуличних акцій. Це схоже на ситуацію з голосуванням щодо обмеження незалежності антикорупційних органів рік тому. Наразі, поки тривають протести, призначення нового міністра оборони технічно неможливе через відсутність парламентської сесії, що може затягнути процес прийняття рішень ще на місяць. Відносини між Зеленським та Федоровим, ймовірно, зіпсовані, хоча невідомо, чи є шанс на їхнє відновлення. Федоров зосередився на критиці Сирського, уникаючи прямої згадки президента, але майбутнє його політичної кар'єри залишається невизначеним.