Українські музичні хіти, зокрема треки як-от "Древо" та "Кажанна", здобувають популярність не лише в Україні, але й активно поширюються в російському сегменті TikTok. Однак ця віральність часто супроводжується випадками відвертого плагіату та присвоєння української музики російськими виконавцями. Проблема російських крадіжок української культурної спадщини має глибоке історичне коріння і триває до сьогодні.
Протягом століть російська сторона намагалася привласнити українські музичні твори, видаючи їх за власні. Це стосується як сучасних хітів, так і класичних композицій. Історичні приклади свідчать про системний характер цих дій, спрямованих на стирання української ідентичності та привласнення культурних здобутків.
Читайте також: П’ять українських сіл висунули на престижну світову премію ООН у 2026 році
Сучасні прояви плагіату в TikTok
В епоху цифрових технологій, зокрема TikTok, українські треки, що стали мільйонниками, такі як "Древо", активно використовуються російськими користувачами. Часто це супроводжується присвоєнням авторства або спробами видати українські пісні за власні. Наприклад, трек "Древо" був використаний російським виконавцем Ер Рікардо у його пісні "Я приду к тебе, сделаю счастливой сама такая", де інструментальна основа, мелодія та ритмічна конструкція майже дослівно повторюють оригінал. Така ситуація викликає обурення серед українських артистів та продюсерів, які наголошують на необхідності захисту авторських прав.
Інший приклад – пісня "Кажанна" Маші Кондратенко, яка описує процес "двохсочення" російських солдатів. Незважаючи на явний військовий контекст, трек став вірусним у Росії. Однак, коли російські виконавці починають перезаливати цей звук як свій власний, ім'я автора зникає, а в коментарях виникають суперечки щодо походження пісні. Це створює зручну модель, де Україна постачає музику, а російська аудиторія нібито "великодушно" погоджується не помічати її українське походження. Алгоритми соцмереж, які заохочують наслідування, можуть сприяти поширенню таких крадіжок.
Подібні випадки спостерігаються і з іншими українськими хітами. Трек "Шум" гурту Go-A, який здобув значну популярність після Євробачення, також був об'єктом спроб присвоєння. Російський проєкт Moon створив власну версію, намагаючись, ймовірно, стримати експансію української музики на російський ринок.
Історичні паралелі російських культурних присвоєнь
Історія російських крадіжок української музики сягає значно глибше, ніж сучасні тренди TikTok. Ще з часів Гетьманщини Російська імперія активно привласнювала українських митців, оголошуючи їх росіянами. Яскравим прикладом є ситуація з композиторами Максимом Березовським та Дмитром Бортнянським. Обидва здобули освіту в Італії і вважаються світочами класичної музики. Їхні твори, зокрема симфонія до мажор Березовського, яку росіяни поспішили назвати "першою російською симфонією", насправді є частиною української культурної спадщини. Це свідчить про імперську політику присвоєння українських талантів та спроби позбавити Україну права на власну давню та багату культуру.
Поширеною практикою було також присвоєння українських народних пісень. Наприклад, українська народна пісня "Ой, що ж то за шум учинився" (в інших варіантах "Комар" або "Оженися") у виконанні Леоніда Утьосова (справжнє ім'я Лазар Вайсбейн, одесит) була представлена як "русская народная песня" "Как родная меня мать провожала", хоча текст був суттєво спотворений та русифікований.
Інший приклад – український романс "В саду осіннім Айстри білі", який був виданий за російську народну пісню "Вот кто-то с горочки спустился". Хоча мелодія ідентична, українська версія, записана від студентів Київського університету, мала зовсім інший контекст. Дослідження свідчать, що українська діаспора могла привезти цей романс до Алтайського краю, де він був переписаний на місцевий лад.
Не оминула ця практика і радянські часи. Пісня Миколи Мозгового "Край" була майже дослівно скопійована гуртом "Аліса" у їхньому творі "Путнистських виродків". Гурт "Ненсі" з піснею "Дым сигарет с минтолом" вкрав мелодію та приспів української пісні "Плаття твоєї сицю", яка побутувала у Львові ще з 1970-х років.
Навіть класичні твори, як-от фрагменти музики Миколи Лисенка, використовувалися російськими композиторами. Автор гімну СРСР Олександр Александров, ймовірно, переробив частину рефрену твору Лисенка для пісень "Жить стала лучше" та пізніше для гімну СРСР. Хоча деякі музикознавці знаходять схожість з іншими творами, сам факт подібних запозичень свідчить про імперське мародерство та підміну історії.
Олександра Пахмутова, відома радянська композиторка, скопіювала третю частину симфонії британця Бенджаміна Бріттена "Проста симфонія" (1934) для своєї пісні "Нежность". Також підозра на присвоєння існує щодо пісні "Катюша" Матвія Блантера, яка має схожість з "Нікополькою" Йоганна Штрауса сина.
Висновок
Історія російських культурних присвоєнь демонструє системний характер дій, спрямованих на стирання української ідентичності та привласнення українських талантів. Від часів імперії до сучасної цифрової епохи, російська сторона вдається до плагіату, русифікації та навмисного забуття імен українських авторів. Сучасні інструменти, такі як TikTok, роблять ці крадіжки більш помітними, але водночас і складнішими для доведення. Важливо не лише розповідати про ці випадки, але й активно захищати українську культурну спадщину, щоб майбутні покоління мали право на власну історію та імена своїх митців.
Читайте також: Князь Святослав Ярославич: Засновник Чернігівської династії та будівничий могутності