Перенесення термінів перезавантаження Державного бюро розслідувань (ДБР) на останній квартал 2026 року викликає питання щодо мотивів влади. Зокрема, виникає припущення, що це може бути частиною плану для забезпечення призначення лояльного керівника ДБР, що потенційно поставить під загрозу ефективну боротьбу з корупцією та наближення України до Європейського Союзу.
Народний депутат Ярослав Железняк, виступаючи на каналі "Залізний нардеп", наголосив, що проблема не стільки в самому перенесенні дедлайну, скільки в допущених компромісах з міжнародними партнерами. За його словами, Україна стикалася зі схожими ситуаціями під час реформ Вищого антикорупційного суду, медичної реформи та закону про "Прозорро", коли недотримання зобов'язань призводило до зриву реформ.
Читайте також: Кадрові перестановки в дипломатичному корпусі: Зеленський анонсував масштабні зміни послів
Причини та наслідки перенесення термінів
Президент Володимир Зеленський ще 2 січня обіцяв перезавантаження ДБР до кінця січня, проте обіцянка не була виконана. Законопроєкт про реформу ДБР був внесений до парламенту ще в серпні 2025 року, що свідчить про наявність необхідної законодавчої бази. Основне занепокоєння викликає той факт, що українська влада отримала згоду європейських партнерів на виконання не 100%, а лише 80% необхідних зобов'язань, що відкриває шлях до можливих маніпуляцій.
Железняк зауважує, що в минулому подібні часткові виконання зобов'язань призводили до провалу реформ. Прикладом є ситуація з законом про Бюро економічної безпеки (БЕБ) та митницею, де компроміси щодо ключових вимог, таких як участь міжнародних експертів, ледь не зруйнували весь процес. "Якщо б нам дозволили б зачинити очі хоча би на 2-3% в законі про Беп або про митницю... і ми б не відстояли оцю важливу частину про наявність міжнародників, то вся б ця реформа просто би полетіла би в трубу", - зазначає депутат.
Цього разу влада може спробувати призначити керівника ДБР через незалежний конкурс, однак, як і в попередніх випадках, може намагатися протягнути пов'язану кандидатуру. Железняк переконаний, що для запобігання такому сценарію необхідно буде боротися на міжнародному рівні, вимагаючи повного дотримання закону та кращих практик.
Виклики та шляхи вирішення
Незважаючи на ризики, Ярослав Железняк не бачить у ситуації "зради", а радше виклик, з яким українська сторона вже має досвід подолання. План боротьби передбачає подання альтернативних законопроєктів та блокування будь-яких ініціатив, що можуть нівелювати реформу. Також важливою є прихильність до заявлених обіцянок, особливо зважаючи на невисокий рейтинг чинного президента.
Народний депутат також висловив занепокоєння щодо готовності європейських партнерів до компромісів, адже це може підірвати довіру до процесу реформ. "Ця норма - це чиста поступка відповідної Європейської комісії", - вважає Железняк, додаючи, що держави-члени ЄС, на відміну від бюрократів, краще розуміють важливість верховенства права і неприпустимість компромісів у цій сфері.
Читайте також: Четвертий день протестів у Києві: мітингувальники вимагають повернення Федорова та звільнення Сирського