Український парламент не затверджував програму дій уряду з 4 жовтня 2019 року. Це означає, що протягом останніх семи років жоден з чотирьох прем'єр-міністрів та їхніх урядів не мав офіційного контракту з українцями, який би визначав конкретні завдання та відповідальність. Народний депутат Ярослав Железняк наголошує, що відсутність такого документа призвела до неефективного управління державою, де уряди працювали без чітких зобов'язань перед парламентом та суспільством. Новий уряд, який нещодавно отримав схвалення, повинен вперше за довгий час підписати такий контракт.
Закон передбачає, що новосформований уряд має один місяць для подання програми дій до Верховної Ради. Ухвалення такої програми надає уряду річний імунітет від вотуму недовіри, що дозволяє зосередитись на виконанні поставлених завдань. Проте, протягом останніх семи років, ця норма фактично не працювала. Уряд Гончарука мав програму, але її затвердили. Уряд Шмигаля подавав програму двічі: перша, на 10 сторінок, не була прийнята, а друга, на 50 сторінок, не отримала достатньо голосів для схвалення. Уряд Свириденка взагалі пропустив усі встановлені терміни для подання своєї програми. Через це попередні уряди діяли без чітких зобов'язань, що робило їх роботу менш прозорою та підзвітною.
Читайте також: Шведська підтримка: як українське зерно перетворюється на допомогу нужденним
10 ключових вимог до нового уряду
Народний депутат Ярослав Железняк сформулював десять основних пунктів, які, на його думку, мають увійти до програми дій нового уряду. Ці вимоги стосуються як нагальних питань безпеки та фінансування, так і довгострокових реформ та ефективного управління державними коштами. Головна мета – створити чіткий «контракт» між урядом і суспільством, за яким можна буде оцінювати ефективність роботи міністрів.
- Фінансування армії: Вирішення питання забезпечення військових, зокрема базового грошового забезпечення, та покриття дефіциту у 150 мільярдів гривень на вже обіцяні виплати.
- Реформа армії та ТЦК: Представлення та реалізація плану реформи, що потребує відповідного фінансування.
- Підготовка до зими: Розробка чіткого плану підготовки до опалювального сезону з визначеними датами, відповідальними особами та резервами, без зайвого брендингу та надмірної бюрократії.
- Скорочення видатків: Проведення аудиту неефективних видатків, зокрема з резервного фонду, та перегляд податкових пільг, як-от ПДВ для ФОПів.
- Європейські кошти: Розробка чіткого плану отримання європейських фондів, виконання відповідних зобов'язань, зокрема у сфері боротьби з корупцією та верховенства права.
- Приватизація: Продаж збиткових державних підприємств, де відбувається корупція, зокрема таких активів, як ОПЗ, Сенсбанк та Ocean Plaza.
- Бізнес: Впровадження мораторію на перевірки бізнесу, наведення ладу з силовими органами та посилення прав підприємців, а також забезпечення сплати податків недобросовісним бізнесом.
- Митниця та БЕБ: Впровадження реформи митниці та Бюро економічної безпеки (БЕБ), а також наведення порядку у сфері фінансового моніторингу (Фінмон).
- Кадри: Перехід від призначення лояльних до професійних кадрів на керівні посади в державних органах та на підприємствах, створення програми для повернення компетентних фахівців.
- Боротьба з корупцією: Впровадження плану боротьби з корупцією, включаючи подані законопроекти та експертизу для НАБУ та САП.
Підзвітність та планування як запорука ефективності
Ярослав Железняк підкреслив, що програма дій уряду має бути не просто набором презентацій, а чітким планом з конкретними завданнями, датами, джерелами фінансування та щоквартальними звітами про виконання. У разі невиконання зобов'язань, міністри повинні нести відповідальність, аж до звільнення та кримінального переслідування. Така система підзвітності, подібна до планування у великих корпораціях чи особистих бюджетах, дозволить державі рухатися вперед, а не жити за принципом «якось працюємо», як це було протягом останніх семи років.
Читайте також: Інформація як зброя: 5 резонансних операцій, що змінили хід історії