Після кількаденних протестів у містах України президент Володимир Зеленський, ймовірно, ухвалив рішення щодо заміни головнокомандувача ЗСУ Валерія Сирського. Протести спалахнули на тлі звільнення міністра оборони Михайла Федорова, якого значна частина українців пов'язувала з останніми військовими успіхами. Натомість із Сирським асоціювалися переважно скандали, що викликало опір та відкритий ультиматум військово-політичному керівництву з вимогою усунути головнокомандувача, якого звинувачували у використанні радянських методів ведення війни.
За інформацією джерел в Офісі президента, Зеленський розглядає близько 11 претендентів на посаду головнокомандувача. Серед них – командувач об'єднаних сил ЗСУ Михайло Драпатий, командир третього армійського корпусу сухопутних військ ЗСУ Андрій Білецький та командир другого корпусу Нацгвардії Хартія Ігор Оболенський. Президент уже провів зустрічі з деякими з них, зокрема двічі за кілька днів з Білецьким та Драпатим. Паралельно керівник Офісу президента Андрій Єрмак заявив, що позицію суспільства почули і результати будуть.
Читайте також: Уряд без контракту: чому Україна 7 років живе без програми дій і як це виправити
Передумови кризи: конфлікт між Міноборони та Генштабом
Криза розпочалася в середині липня зі звільнення Михайла Федорова з посади міністра оборони. Офіційною причиною стало припинення ефективної комунікації між Міноборони та керівництвом ЗСУ, яка могла відбуватися лише за присутності президента. Експерти, як-от Марія Берлінська з Центру підтримки аеророзвідки, вважають, що суперечності глибші й торкаються ключових підлеглих з обох команд. Федоров, виступаючи перед журналістами, відверто розповів про блокування ініціатив та небажання Сирського відкрито говорити про проблеми, що, на його думку, ставить під сумнів можливість перемоги у війні.
Водночас директор фонду «Повернись живим» Тарас Чмут висловив думку, що конфлікт між Федоровим та Сирським не є головною причиною звільнення міністра. За його словами, основний стимул полягав у тому, що команда Федорова взялася змінювати систему закупівель для армії, що не сподобалося впливовим бізнесменам та депутатам, які наживалися на військових постачаннях. Другою причиною Чмут назвав комунікаційний конфлікт між міністром та Генштабом, а третьою – зростаючу медійність та популярність Федорова. Він вважає, що можлива заміна Сирського може стати найбільшою помилкою України за останні роки, яка може призвести до поразки у війні, оскільки суспільство має хибне уявлення про реальний стан справ на фронті.
Відповідь Сирського на критику та його бачення конфлікту
На п'ятий день протестів Валерій Сирський написав колонку, в якій вперше відповів на критику. Він заявив, що дізнався про конфлікт із Федоровим з медіа, вибачився за можливі образи та закликав сфокусуватися на перемозі. Сирський розмежував зони відповідальності, зазначивши, що Міноборони відповідає за забезпечення та закупівлі, а стратегія війни та планування операцій – його відповідальність. Він назвав публічну вимогу презентувати стратегію рівнозначною вимозі презентувати її ворогу. Сирський також заперечив звинувачення у небажанні воювати дронами, нагадавши про створення сил безпілотних систем як окремого роду військ та призначення командира Мадяра на їх чолі, хоча й наголосив, що дрони не замінюють інші засоби.
У своїй колонці Сирський також звернув увагу на нові контракти, презентовані Федоровим, зазначивши, що станом на той момент нові контракти підписали лише 2000 військовослужбовців. Він наголосив, що зарплата військового є зобов'язанням держави, а не резервом для перерозподілу. Щодо ТЦК, головком заявив про готовність його команди до змін, але зазначив, що законодавча та адміністративна реформа – це робота міністерства. Відповідаючи на критику щодо просування лише лояльних, Сирський перерахував прізвища Мадяр, Апостол, Гнатов, Білецький, Редіс, Верес, Ахілес, Євген Карась, назвавши їх призначення непопулярними, але такими, що базуються на критерії результату. Він закликав відмовитися від поділу на табори навколо конкретних прізвищ, підкресливши, що веде війну з Росією, а не з міністерством.
Соціальний розріз і думки експертів
Соціолог Євген Головаха пов'язує накопичення незадоволення в суспільстві з інцидентами за участю ТЦК та мобілізації, яка стала головною невирішеною проблемою для громадян. Він вважає, що Федоров уособив надію на успішне завершення війни, а його відставка стала символічним ударом по цих сподіваннях. Дослідження компанії «Градус» показують, що більшість громадян не підтримують звільнення Федорова, а майже половина українців переконані, що його відставка негативно вплине на обороноздатність країни. Причинами звільнення міністра опитані називають суперечності з генералітетом, антикорупційну діяльність, неефективність роботи та високі рейтинги популярності.
Аналітик Віталій Руденський вважає, що публікація Марії Берлінської є вдалим прикладом антикризової комунікації для Сирського, але зазначає, що високий професіоналізм не захищає від суспільного осуду. Він вважає, що критику викликає ціна рішень Сирського, яку оплачують солдати та цивільні, а минулі заслуги, як-от оборона Києва, не можуть бути імунітетом від критики. Руденський наголошує на необхідності чіткого розділення політики та армії, передавши стратегію, нагляд та комунікацію з суспільством до Міноборони. На його думку, Сирський, домігшись відставки міністра, перебрав на себе політичну відповідальність і українці мають право ставити йому прямі питання.
Марія Берлінська, навпаки, заперечує міф про технологічну відсталість Сирського, вказуючи на його підтримку розвитку FPV-дронів та робототехніки. Вона вважає, що критика дій Сирського частково виправдана, а частково абсурдна, і що дискредитація власного командування може призвести до трагічних наслідків. Берлінська застерігає від хаосу, пов'язаного з висуванням кандидатур на посаду головнокомандувача цивільними, та вказує на активне залучення російських ботів до роздмухування внутрішнього розколу. Вона вважає, що для визначення кандидатури головнокомандувача необхідна ґрунтовна військова освіта та актуальний бойовий досвід.
Минулий досвід та майбутнє
Звільнення попереднього головнокомандувача Валерія Залужного на початку 2024 року відбулося після тривалого політичного протистояння та розбіжностей у поглядах на ведення війни. Тоді президент Зеленський запропонував Залужному піти у відставку, пропонуючи натомість інші посади. Процес супроводжувався консультаціями щодо можливих суспільних та військових ризиків. Зрештою, Залужний і Зеленський опублікували спільне фото, подякувавши один одному за роботу. Згодом Залужного було призначено послом України у Великій Британії.
Подальша доля Валерія Сирського залишається невизначеною. Активісти висунули ультиматум, вимагаючи до 24 липня ухвалення конкретних рішень, зокрема відставки головнокомандувача та повернення Федорова на посаду міністра оборони, погрожуючи безстроковим протестом у разі ігнорування вимог. Financial Times повідомляє, що Зеленський пропонував Федорову посаду в Раді національної безпеки і оборони, але той нібито відхилив пропозиції, вимагаючи повного поновлення на посаді міністра оборони. Соціолог Головаха вважає, що ухвалення стратегічних рішень під тиском мітингів свідчитиме про перехід до охлократії, що є небезпечним під час війни.
Читайте також: Захід тисне на Зеленського: Ультиматум щодо головнокомандуючого та міністра оборони