Тисячі молодих індійців вийшли на вулиці по всій країні, висловлюючи гнів та розчарування щодо політики уряду та перспектив на майбутнє. Протести, що стали найбільшим викликом для прем'єр-міністра Нарендри Моді за час його правління, спровоковані витоком екзаменаційних питань, високим рівнем безробіття серед освіченої молоді та невідповідністю передвиборчих обіцянок реальному стану справ. Ця хвиля невдоволення демонструє конфлікт між застарілим політичним істеблішментом та новими поколіннями, які прагнуть кращого життя.
Рух протесту розпочався після того, як у травні виявили витік екзаменаційних завдань до медичних вишів. Через це понад два мільйони студентів змушені були перескладати іспити, що спричинило значні фінансові витрати та стрес. Щонайменше 12 студентів покінчили життя самогубством. Відповідальність за витік поклали на осіб, пов'язаних з процесом проведення іспитів. Студенти вимагали відставки міністра освіти Дхармендри Прадхана, за часів якого подібні інциденти траплялися неодноразово.
Стратегія Моді під випробуванням
Протягом понад десятиліття прем'єр-міністр Нарендра Моді керував Індією, спираючись на поєднання релігійної мобілізації та обіцянок економічного прогресу. Ця формула була успішною до появи нового покоління Z, яке становить понад 370 мільйонів осіб – найбільше у світі. Це покоління, яке виросло в кращих умовах, вимагає кращого життя, але стикається з реальністю, де старі еліти тримаються за владу і ресурси, не залишаючи місця для молоді. Це призводить до розчарування, гніву та масових протестів.
На тлі протестів голова Верховного суду Індії назвав безробітну молодь країни «тарганами», що викликало додаткове обурення. У відповідь Абхіджит Діпке заснував партію «Cockroach Janta Party» (CJP) як пародію на правлячу «Бхаратія Джаната» (BJP). CJP вже має понад 25 мільйонів підписників в Instagram, значно перевершивши аудиторію правлячої партії.
Безробіття та невідповідність кваліфікації
Ідея політичної відповідальності майже зникла з суспільної свідомості в Індії, але покоління Z не сприймає такого ставлення. Молодь стикається з серйозними викликами: понад чотири з п'яти безробітних у країні – це люди вітром до 30 років. Рівень безробіття серед випускників вищих навчальних закладів удев'ятеро вищий, ніж серед неписьменних. Реальні зарплати залишаються на тому ж рівні, а державні ініціативи з розвитку навичок неефективні – лише 15% з 16 мільйонів навчених знайшли роботу за останнє десятиліття. Навіть великі IT-компанії звільняють інженерів.
Це змушує мільйони молодих людей братися за низькооплачувану, часто експлуататорську роботу за контрактом, що зараз охоплює понад 12 мільйонів індійців. Наслідки цього нестабільного життя поширюються: чоловіки не можуть знайти наречених, а багато хто не в змозі забезпечити свої сім'ї, незважаючи на наявність вищої освіти.
Гнів покоління Z та реакція влади
Протягом 12 років Нарендра Моді будував свою виборчу базу на обіцянках створити 20 мільйонів робочих місць щорічно, покращити інфраструктуру та викорінити корупцію. Однак ці обіцянки значною мірою залишилися нереалізованими для молоді. Накопичений гнів покоління Z вибухнув на вулицях. Молодь використовує соціальні мережі, створюючи меми та іронічні ролики, висміюючи Моді. Протести стали насильницькими, поліція застосовує сльозогінний газ та кийки.
Реакція влади на масштаби заворушень була стриманою. Моді пішов на певні поступки, але не усунув міністра освіти та не звернувся безпосередньо до протестувальників. Навіть якщо він це зробить, покоління Z навряд чи буде готове слухати. Неповага молоді підкреслює контраст між обіцянками Моді та їхньою реальністю, показуючи, що їхні скарги неможливо придушити.