Наприкінці липня видавництво Московської патріархії випустило нову книгу глави РПЦ, що викликала значний резонанс. Книга обсягом 240 сторінок, з твердою обкладинкою та тисненням, коштує близько 750 рублів. Її назва, «Війна за межами видимих причин і наслідків», нагадує філософський трактат. Окрім вступу, вона містить 16 розділів, один з яких присвячений «расовому аспекту війни» – 26 сторінок про расу в книзі керівника релігійної організації, що ідентифікує себе як християнську. Видання вийшло з грифом «за благословенням святішого», головним редактором вказано єпископа Балашихнського, а вікове обмеження – 12+.
Анотація видавництва стверджує, що книга досліджує метафізику війни, розглядаючи такі поняття, як жертовність, подвиг, патріотизм і перемога під «особливим кутом духовного зору». У тексті йдеться про спокуту, значення війни, метафізичні рубежі та цілепокладання Московії, а також про расовий аспект. Результат війни, згідно з книгою, визначає Бог, а перемагає той, хто на боці світла. Російський народ, наділений силою перемагати, зобов'язаний бути переможцем. Автор подає вбивство людей як духовну практику, а війну – як очищення від гріха. У цьому контексті, вбивство у сусідній країні виглядає як духовна практика, тоді як подібні пояснення у інших конфесіях могли б сприйматися як методички терористів. Різниця полягає лише у формі подання: агресія з одного боку – книжечка з тисненням та цінником, з іншого – тероризм.
Читайте також: Рубікон для Цезаря: Як порушення правил веде до падіння держави
Структура та зміст книги: від метафізики до расової теорії
Зміст книги можна розглядати як маршрут. Перші 30 сторінок написані у метафізичному, церковному ключі, містять цитати з Євангелія про єдиного Бога та пізнання істини. Будь-який священник, ймовірно, не заперечив би проти цих сторінок. Однак, поступово текст переходить до «спокутного значення війни» (63 сторінка), де поняття любові до ближнього трансформується у дозвіл на вбивство. Далі йдуть тези про перемогу на межі неможливого, боротьбу зі злом, і, нарешті, «расовий аспект».
Викликає занепокоєння той факт, що 26 сторінок присвячено расовій темі, що майже дорівнює кількості сторінок про власну церкву. Хоча конкретний зміст розділу про расу поза Москвою ще невідомий, анотація вже вказує на те, що «русский народ має силу перемагати і зобов'язаний бути переможцем». Це може свідчити про ідею, що певна раса (російський народ) має вроджену здатність вигравати війни. Така конструкція, що виникла ще з імперських часів, поєднує твердження про зверхність одного народу з релігійним обґрунтуванням. Коли на 213 сторінці книга називає війну «священною», це змикає тези про «народ, що від народження правий» та «його війну, що від початку свята».
Україна згадується лише на 195 сторінці, за 45 сторінок до кінця книги, займаючи менше місця, ніж расова тема. Фінальний розділ, «Священна війна», що починається на 213 сторінці, є кульмінацією, заради якої, ймовірно, і писалася книга. Тираж книги відсутній на сайті видавництва, що може свідчити про підготовку до масової закупівлі через державні структури.
Історичний контекст: від проповіді Кирила до «священної війни»
Ця книга є логічним продовженням процесу, що триває з першого дня повномасштабного вторгнення. 6 березня 2022 року, в Прощену неділю, патріарх Кирило у проповіді пояснював причини конфлікту відмовою від західних цінностей та згадував гей-паради як тест на лояльність. Він також наголосив на «метафізичному значенні» конфлікту, де фізичний вимір є другорядним.
Наприкінці вересня 2022 року, на тлі мобілізації в Україні, Кирило виголосив проповідь, де солдат, який гине при виконанні військового обов'язку, прирівнюється до того, хто приносить себе в жертву за інших, і чия смерть змиває всі гріхи. Це фактично пропонує індульгенцію за участь у війні, незалежно від скоєних злочинів.
У березні 2024 року на Всесвітньому руському народному соборі війна проти України вперше була офіційно названа «священною». Тоді ж Росію проголосили захисником світу від «сатанізму» Заходу, а територію України визначили як зону виключного впливу Московії. Нова книга патріарха Кирила збирає всі ці тези, надаючи їм статусу вчення.
Висновок: Релігія як інструмент пропаганди
Книга РПЦ, що трактує війну як «священну» та включає «расовий аспект», руйнує основи християнства, яке не поділяє людей за походженням. Видання знімає останню маску з Московського патріархату, який діє як Міністерство пропаганди, використовуючи неперевірені обіцянки про загробне життя для маніпуляцій. Структура, що видає такі тексти, перебуває поза межами християнського поля. Вона не зацікавлена у мирі, адже мир у її системі координат означає поразку. Найнебезпечнішим у цій книзі є спокійний, акуратний тон, що вбирає виправдання насильства у словник милосердя. Він дозволяє людині, читаючи про подвиг та жертовність, отримати дозвіл вбивати з чистою совістю. Це форма виправдання насильства, що нагадує механізми, які використовувалися для обґрунтування злочинів у XX столітті.
Читайте також: Череп циклопа: містифікація, мистецтво та наука