Національна доповідь про стан і перспективи розвитку освіти в Україні, підготовлена вченими Національної академії педагогічних наук України, представляє собою глибокий аналіз української освітньої системи за останнє десятиліття. Документ обсягом 500 сторінок, підготовлений до 35-ї річниці незалежності України, аналізує виклики, спричинені війною, та визначає стратегічні шляхи розвитку галузі. Ця доповідь виходить за межі сухої статистики, пропонуючи чітке бачення майбутнього, яке передбачає трансформацію навчання та адаптацію до сучасних реалій.
Дослідження охоплює шість ключових напрямків: виклики війни для освіти, стійкість та адаптація системи, стратегії відновлення і розвитку, модернізація всіх ланок освіти, європейська інтеграція та цифровізація, а також майбутнє української освіти загалом. Перший розділ присвячений безпрецедентним випробуванням, з якими зіткнулася система освіти внаслідок повномасштабного вторгнення.
Виклики війни та стійкість освітньої системи
Війна поставила систему освіти перед екзистенційною загрозою. За даними доповіді, станом на навчальний рік 2025-2026 понад 4500 закладів освіти зазнали пошкоджень, з яких понад 400 зруйновані вщент. Це призвело до втрати освітніх та соціальних центрів у громадах. Масова міграція та статус біженців торкнулися понад 6,3 мільйона учнів та студентів, вирваних із звичного середовища. Постійні блекаути та стрес суттєво ускладнюють навчальний процес, що підтверджується падінням результатів міжнародних досліджень, таких як PISA. Окрім освітніх втрат, спостерігається глибока психологічна травма дітей та емоційне вигорання вчителів, які виконують роль кризових менеджерів та психологів. Незважаючи на ці виклики, система продемонструвала безпрецедентну стійкість та адаптацію. На відбудову укриттів у школах та дитячих садках були спрямовані майже 20 мільярдів гривень. Розбудовується мережа з понад 200 підземних шкіл до кінця 2026 року. Паралельно активно розвиваються платформи для дистанційного навчання та програми соціально-емоційного розвитку.
Стратегії відновлення та модернізації
Національна доповідь наголошує на зміні парадигми від виживання до впевненого руху вперед. Освіта визнається ключовим ресурсом національної стійкості та відновлення, фундаментальним стовпом національної безпеки. Реформи не зупиняються, а продовжуються. Вже у 2024 році прийнято новий закон про дошкільну освіту, впроваджуються стандарти Нової української школи, що базуються на компетентнісному підході. Закон про професійну освіту 2025 року запроваджує дуальну форму навчання, залучаючи бізнес до підготовки кадрів. Активно розвивається концепція освіти дорослих, що є життєво необхідною в умовах швидких змін ринку праці.
Євроінтеграція та цифровізація як новий імператив
Українська освіта активно інтегрується в європейський освітній та науковий простір. Впроваджуються стандарти ESG у вищій освіті, науковці долучаються до дослідницького простору Horizon Europe. Англійська мова отримує статус пріоритетної для узгодження українських кваліфікацій з європейськими. Масштабна цифрова трансформація охоплює платформу «Дія.Освіта», якою вже користуються понад 2,9 мільйона осіб. Впровадження застосунку «Мрія» створює персоналізовані освітні траєкторії та відстежує потенціал кожної дитини. Проактивне впровадження правил використання штучного інтелекту в освітніх закладах свідчить про прагнення освіти бути на крок попереду, формуючи правила для технологій майбутнього.
Майбутнє української освіти: націотворча місія
Фінальна мета всіх реформ та трансформацій – створення конкурентоспроможного, стійкого та інноваційного людського капіталу. Система, яка витримала численні випробування, адаптувалася до складних умов та прискорила власну модернізацію, гартує унікальну молодь. Відповідь на питання про те, як це покоління змінить траєкторію майбутнього суверенної України, почне формуватися вже завтра, і освіта є ключем до цієї трансформації.