Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) викрило колишню міністерку юстиції Ольгу Стефанишину на незаконних заробітках, за допомогою яких вона придбала квартири. Ці факти стали відомі під час судових засідань, де також були оприлюднені її листування щодо лобіювання просування власного кандидата до Національної комісії з питань запобігання корупції (НАЗК). Це розслідування виявило, що під керівництвом команди президента Зеленського антикорупційний сектор країни систематично руйнується, що призводить до безкарності корупціонерів та нормалізації злочинних схем.
Ольга Стефанишина, яка останнім часом обіймала посаду посол України в США, вже мала підозру від НАБУ за справами часів Януковича, пов'язаними з розкраданнями в Міністерстві юстиції. Тоді йшлося про тендери з фейковими роботами, де підрядники отримували кошти за неіснуючі послуги, такі як переклади чи складання документів. Стефанишина була однією з осіб, яка організовувала ці оборудки. Попри скандальний характер справ, у той час, через політичні обставини, пов'язані з адміністрацією Трампа, розслідування не отримало належного розвитку. Однак, НАБУ встановило, що Стефанишина придбала дві квартири, вартість яких намагалася занизити, щоб відповідати офіційно задекларованим доходам. Крім того, вона користувалася Mercedes, оформленим на одного зі своїх підлеглих. Ці гроші, ймовірно, походили з прихованих джерел, зокрема з її роботи в юридичній фірмі «Ільяшев та Партнери», де оберталися значні кошти.
Просування лояльних кандидатів та параліч антикорупційних органів
Під час перебування на посаді міністра юстиції, Ольга Стефанишина активно лобіювала кандидатуру Павла Павлущика на посаду голови НАЗК. Це стало очевидним з листування, де обговорювалася можливість непрозорого відбору кандидатів, зокрема, щоб уникнути відкритого обговорення, яке могло б виявити недоліки претендентів. Попри заперечення міжнародних експертів, Стефанишиній вдалося просунути Павлущика, який, як підозрюється, є пов'язаним зі Службою безпеки України (СБУ). Це викликає занепокоєння, оскільки НАЗК вже демонструвало нездатність перевіряти статки високопосадовців, зокрема, Андрія Єрмака, та відмовлялося розслідувати справи співробітників СБУ та інших корупціонерів. Така ситуація свідчить про системний саботаж антикорупційної діяльності.
Також з'ясувалося, що Стефанишина намагалася просунути на посаду в НАБУ Павла Кириленка, колишнього донецького губернатора. Після невдачі, вона влаштувала його головою Антимонопольного комітету. НАБУ невдовзі виявило у Кириленка низку незадекларованих квартир, придбаних за незрозумілі кошти. Його пояснення про походження грошей від продажу малини, вирощеної батьками, викликає сумніви. Системне призначення на посади людей з сумнівною репутацією, як Стефанишина та Кириленко, свідчить про те, що влада може сприймати це як норму, водночас чинячи тиск на незалежні антикорупційні органи, такі як НАБУ, які намагаються боротися з корупцією.
Ці події викликають глибоке занепокоєння щодо майбутнього України. Замість того, щоб будувати державу, вільну від корупції, спостерігається тенденція до її нормалізації. Антикорупціонери стають об'єктом нападок, а корупціонери — сприймаються як нормальна частина суспільства. Довіра до президента Зеленського залишається високою, попри очевидні корупційні скандали, що свідчить про толерування таких явищ значною частиною населення. Така ситуація може призвести до виховання нових поколінь корупціонерів і перетворення України на «Малоросію», де чесність і боротьба з корупцією маргіналізуються.