Директор Розвідувального управління Міністерства оборони США (DIA) генерал-лейтенант Джеймс Адамс окреслив ключові глобальні загрози та шляхи трансформації американської військової розвідки. Його доповідь, представлення якої відбулося 11 серпня 2026 року, акцентує увагу на діях Китаю, Росії та Ірану як основних супротивників Сполучених Штатів. Китай продовжує модернізацію своїх збройних сил, тоді як Росія розширює свій ядерний арсенал та розвиває підводні, космічні й кіберможливості для ударів по американській інфраструктурі. Мережа іранських проксі-сил надає Тегерану інструменти для атак на американські сили та їхніх партнерів у близькосхідному регіоні.
Адамс зазначив, що сучасні конфлікти виходять за межі традиційних зон відповідальності, стаючи взаємопов'язаними між різними театрами військових дій. Посилення співпраці між противниками США вимагає інтегрованої відповіді. Перевагу в таких умовах отримує сторона, здатна швидко та ефективно збирати, аналізувати розвіддані та використовувати їх для цілевказання. Особливу увагу генерал-лейтенант приділив інвестиціям ворогів США в штучний інтелект та цифрові інструменти, які дозволяють обробляти інформацію зі швидкістю машин. Він підкреслив, що зволікання з впровадженням аналізу на базі ШІ надає противникам додаткову перевагу.
Нова архітектура розвідки
Для протидії цим викликам, за словами Адамса, військовослужбовцям необхідна перевага в прийнятті рішень, що вимірюється хвилинами. З огляду на безпрецедентний обсяг даних, завдання розвідки полягає не лише в їх зборі, а й у швидкому розумінні та обробці під тиском. Генерал-лейтенант виділив три ключові принципи нової розвідувальної архітектури: інтеграція, сумісність та безпека. Будь-які прогалини між системами, розвідувальними дисциплінами чи організаціями призводять до втрати часу та створюють можливості для противника.
Традиційні розвідувальні дисципліни, такі як HUMINT, SIGINT, GEOINT, MASINT та OSINT, часто продовжують функціонувати в окремих системах. Адамс наголосив на необхідності єдиної архітектури даних, спільної мови та уніфікованих стандартів метаданих. Особливу увагу він приділив OSINT, зазначивши, що обсяг загальнодоступної та комерційної інформації перевищує можливості секретних систем. DIA потребує інструментів для автоматичного сортування, перевірки та зв'язування даних з відкритих джерел, включаючи комерційні супутникові знімки та дані з соціальних мереж.
DIA вже впроваджує ці принципи. Система MARS слугує авторитетним джерелом даних про військові можливості іноземних держав, підтримуючи стратегічний аналіз та цілевказання. Common Intelligence Feed (CIF) об'єднує дані MARS з іншими елементами розвідувального співтовариства, а інструменти ШІ вже скоротили час пошуку інформації для аналітиків з кількох годин до кількох хвилин. Також триває модернізація захищеної секретної комп'ютерної мережі JWICS та розвиток периферійних обчислень, що дозволить системам розвідки функціонувати навіть за відсутності постійного з'єднання.
Наслідки та перспективи
Загальна мета DIA полягає в тому, щоб зробити розвідку швидшою, більш інтегрованою та здатною вчасно надавати необхідну інформацію тим, хто її використовує – командувачам, союзникам, політикам чи військовослужбовцям. Це передбачає подолання розривів між різними джерелами даних та системами аналізу, а також максимальне використання потенціалу новітніх технологій, зокрема штучного інтелекту. Така трансформація є критично важливою для збереження американської переваги в умовах зростання глобальних загроз.