Керівники Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) підбили підсумки роботи за перше півріччя поточного року. На брифінгу було оголошено про суттєвий прогрес у розслідуванні так званого "Мінджгейту", а також про чергові спроби тиску з боку влади, прослуховування з боку СБУ та деталі щодо особи, яка перешкоджає розслідуванню корупційних справ народного депутата Ярослава Железняка. Ці заяви прозвучали на тлі критики на адресу пропагандистських ресурсів "Банкової".
Особливо відзначено, що НАБУ та САП є одними з небагатьох правоохоронних органів, які відкрито взаємодіють із засобами масової інформації, відповідаючи на запитання журналістів. На брифінгу також обговорювалися питання, пов'язані з Бюро економічної безпеки, яке, як зазначалося, також звітує про свою роботу.
Прогрес у "Мінджгейті" та нові підозри
Відповідаючи на запитання щодо справи "Мінджгейту", голова НАБУ Семен Кривонос повідомив про плани завершити розслідування в установлені строки та надати особам для ознайомлення матеріали справи з повідомленням про підозру. Наразі "Енергоатом" не має статусу потерпілої сторони у кримінальному провадженні, але досудове розслідування триває з "серйозним суттєвим прогресом", про який буде повідомлено пізніше на офіційних джерелах.
Ця інформація викликала асоціації з висловлюваннями журналіста Михайла Ткача про "перших людей у системі, які пішли на угоду". Заява про розміщення інформації на офіційних джерелах може свідчити про очікування нових підозр. Антикорупційні органи мають час до листопада для передачі справ до суду, сподіваючись виявити всіх причетних до справи щодо Міністерства енергетики та його керівництва.
Тиск на антикорупційні органи та прослуховування
На брифінгу було наголошено на проблемі тиску з боку інших правоохоронних органів та влади на НАБУ і САП. Згадувалися випадки прослуховування, моніторинг судових рішень та перешкоджання діяльності. Особливу увагу приділили ситуації, коли в квартирі одного з детективів НАБУ було встановлено 32 мікрофони.
«Не проблема в тому, що правоохоронні органи розслідують можливу протиправну діяльність працівників Національного антикорупційного бюро. Це ж може бути, ніхто не святий і це окей. Типу, ну, якщо вони діють, перше, в межах чинного законодавства, а друге, якщо оці контррозвідувальні справи, прослуховування, стеження направлені не на викриття справжніх там шпигунів чи зрадників держави чи корупціонерів, а направлені просто дізнатися, а з ким ми зустрічаємося, а що ми розслідуємо, а які слідчі дії ми плануємо. Тому що я можу переконливо сказати, що ця діяльність здійснюється постійно. Постійно моніторяться реєстри судових рішень, постійно моніторяться всілякі реєстри, безпечне місто, куди наші машини їздять, і переміщення наших детективів. Це конфлікт, та ні, який це не конфлікт, це прекрасні, чудові робочі відносини, проте ми закликаємо всіх інших наших колег діяти в межах правового поля.» — Голова САП.
Представники влади та СБУ, за словами керівництва НАБУ і САП, не завжди діють у правовому полі, здійснюючи моніторинг реєстрів, переміщень детективів та судових рішень. Хоча це і не називається конфліктом, але викликає питання щодо мети такої діяльності, особливо якщо вона спрямована на виявлення деталей розслідувань, а не на боротьбу зі шпигунами чи зрадниками.
Російський слід та санкції проти Юрія Іванющенка
На брифінгу також підняли питання про пошук російського сліду. Зокрема, стало відомо, що НАБУ та САП неодноразово, щонайменше двічі, зверталися до СБУ з проханням ввести санкції проти Юрія Іванющенка (Юрія Єнакіївського). Однак СБУ не вбачала підстав для цього, незважаючи на заяви про його зв'язки з ФСБ та присутність у Монако. Водночас, російські сліди були виявлені у справах щодо голови Бюро економічної безпеки Руслана Магомедрасулова та інших осіб.
На запит НАБУ та САП, СБУ спочатку відмовила у введенні санкцій проти Іванющенка, посилаючись на відсутність підстав. Після уточнень, де нагадали про заяви СБУ щодо його зв'язків з ФСБ, відповіді досі немає. Антикорупційні органи також надали докази щодо російських паспортів та контролю бізнесу на окупованих територіях.
Тиск на суди та наслідки минулорічних подій
Продовжується тиск на суди з боку певних департаментів СБУ, хоча його оберти, здається, зменшилися. Незважаючи на протести та спроби реорганізації НАБУ і САП рік тому, цей тиск залишається на тому ж рівні, хоча і менш публічно. Велика кількість детективів перебуває під слідством, на думку НАБУ, необґрунтовано, а особи, причетні до атак та фальсифікації розслідувань, досі обіймають посади та отримали підвищення.
Судді, які розглядають клопотання детективів НАБУ, постійно фіксують дзвінки з СБУ, що створює тиск. Хоча судді не звертаються за захистом до Генерального прокурора чи Вищої ради правосуддя, такі дії розцінюються як спроба позапроцесуального впливу, щоб завадити детективам НАБУ захистити себе.
Корупція в оборонній сфері та аудит ризиків
Тема корупції в оборонній сфері, яка стала причиною "Мінгейту", залишається в активній розробці. Очікується, що пролунають прізвища не тільки бенефіціарів військових компаній, але й відомих політиків. Трансформація корупції відбувається через появу впливових осіб як бенефіціарних власників великих компаній-постачальників озброєння, що знищує конкуренцію.
Міністерство оборони вперше звернулося до НАБУ для аналізу ризиків корупції в оборонці. Це може бути кроком до спільної роботи, де НАБУ розслідуватиме конкретні кейси, а Міноборони вживатиме заходів для зменшення корупції. Ці зміни, які призведуть до швидшого ув'язнення корупціонерів та повернення коштів до бюджету, вже зареєстровані у Верховній Раді, але блокуються Президентом та його оточенням.
Розслідування щодо Ярослава Железняка та його дружини
На брифінгу прозвучало запитання щодо розслідування НАБУ можливого незаконного збагачення народного депутата Ярослава Железняка та його дружини. Железняк відповів, що вони пройшли спеціальну перевірку НАЗК, яка підтвердила законність їхніх статків. Він зазначив, що питання поставив журналіст видання "Українські новини" Сергій Босак, яке, на його думку, є частиною інформаційної кампанії, що пов'язана з анонімними Telegram-каналами та ресурсами, які лояльні до Офісу Президента.
Сам Ярослав Железняк, коментуючи питання про незаконне збагачення, зазначив, що його декларація та доходи є відкритими, і він не став олігархом. Він висловив припущення, що за цим питанням стоїть певна медійна група, яка лобіює інтереси влади. Железняк також зазначив, що це питання є частиною ширшої кампанії, спрямованої проти антикорупційних активістів.
Неврегульовані питання та законопроєкти
Керівництво САП акцентувало увагу на низці невирішених питань, що ускладнюють боротьбу з корупцією. Серед них – створення експертної установи, автономне прослуховування, зміни до Кримінально-процесуального кодексу, посилення інституційної спроможності САП, кадрове забезпечення, скасування "правок Лозового", які дозволяють корупціонерам уникати відповідальності, та надання САП повноважень самостійно розпочинати розслідування стосовно народних депутатів.
Крім того, порушено питання екстрадиції та створення міжнародних слідчих груп для розслідування транснаціональної корупції, оскільки більшість схем виходять за межі України. Зазначається, що відповідні законопроєкти вже зареєстровані, але їх прийняття блокується. Ярослав Железняк висловив переконання, що ці зміни підтримують 95% населення, але противляться їм президент та його оточення, які обіцяли їх впровадити, але не зробили цього.