Шість з десяти iPhone, що потрапляють в Україну, ввозяться нелегально. Держава, в особі Мінфіну, УЕБому та митниці, намагається змінити цю ситуацію, запровадивши новий наказ, який зобов'язує фіксувати унікальний IMEI-код кожного телефону на кордоні. Ця ініціатива, хоч і правильна за своєю суттю, має низку нюансів, що можуть поставити під сумнів її ефективність. Ярослав Железняк, перший заступник голови митного комітету, аналізує потенційні проблеми цієї реформи.
Наказ Мінфіну, розроблений спільно з БЕБ, набуває чинності з 27 липня. Він встановлює, що імпортер тепер зобов'язаний надавати перелік IMEI-кодів усіх пристроїв. Без цього митне оформлення не буде завершено. За словами Олександра Цивінського, голови БЕБ, до цього моменту IMEI-код на митниці не запитували, що сприяло величезному сірому імпорту телефонів та іншої техніки. Очікуваний ефект від нововведення – 5 мільярдів гривень на рік. Для розуміння масштабів, сірий сегмент iPhone оцінюється в мільярд доларів, що майже втричі більше за офіційний ринок (близько 350 мільйонів доларів).
Причини значного сірого імпорту
Основна причина такого дисбалансу полягає в ціновій політиці. Офіційний імпортер сплачує ПДВ (20%) та мито, тоді як сірі імпортери ввозять телефони за значно меншими сумами, повертаючи собі ПДВ і уникаючи сплати мита. Це призводить до того, що iPhone в Україні іноді коштує дешевше, ніж у Сполучених Штатах.
Ключові недоліки нововведення
Нова постанова не стосується особистих телефонів, які громадяни купують за кордоном та ввозять для власного користування. Її мета – боротьба з імпортерами. Введення вимоги декларування IMEI-кодів дозволить БЕБ та податковій контролювати походження телефонів на складах. Якщо IMEI не збігається з даними митниці, це буде вважатися контрабандою.
- Проблема з кількістю, а не вартістю: Наказ враховує кількість телефонів, а не їхню вартість. Імпортери можуть задекларувати багато телефонів, але вказати значно меншу суму, що призведе до менших платежів з мита та ПДВ. Це потребує ефективного контролю з боку митниці.
- Відсутність наскрізного контролю: Бажано, щоб IMEI-код був присутній у чеку кінцевого споживача, що дозволило б діджиталізувати процес і відстежувати ланцюг від ввезення до продажу. Наразі такий механізм у постанові відсутній. Він може бути запроваджений теоретично з 2027 року, але стосується лише офіційних угод, тоді як «чорний» ринок залишається поза увагою.
- Питання блокування телефонів: Поширювалася інформація про можливе блокування телефонів із незадекларованим IMEI заднім числом. Проте, як запевнив Ярослав Железняк, держава не планує впроваджувати таку практику. Це є неможливим через велику кількість громадян, які купують телефони за кордоном. Приклади інших країн, як-от Туреччина, де такі телефони блокуються, не будуть застосовані в Україні, оскільки це виглядає як покарання людей за неефективність держави.
Шляхи вирішення проблеми контрабанди
Для забезпечення прозорого імпорту необхідно налагодити обмін даними між податковою, митницею та БЕБ. Це дозволить в режимі онлайн відстежувати походження телефонів і виявляти контрабанду. Також важлива роль відводиться БЕБ та митниці, які проходять перезавантаження і повинні системно відслідковувати ці процеси. Замість блокування телефонів, що є непопулярною та неефективною мірою, держава має зосередитись на інших аспектах контролю.
Окремо варто зазначити, що найбільшу частку контрабанди складають саме iPhone. Це пов'язано зі значною різницею в ціні між офіційним та неофіційним імпортом, а також з обмеженими поставками нових моделей від Apple. Така ситуація створює попит на контрабандні телефони. Незважаючи на це, відповідальність за контрабанду залишається на імпортерах та продавцях, а не на покупцях.