19 серпня 2023 року, субота, у день відзначення православними свята Яблучного Спаса, російська ракета вдарила по центру Чернігова, влучивши у будівлю драматичного театру. У цей час у театрі проходила зустріч військових та українських виробників дронів. Цей удар забрав життя семи людей та спричинив поранення 214 осіб, ставши трагедією особистою для багатьох, зокрема для працівників "Суспільного", чия знімальна група опинилася в укритті театру в момент вибуху. Російська пропаганда одразу назвала головною ціллю атаки збори виробників дронів, однак розслідування виявило ознаки військового злочину – невибіркового удару по цивільних.
Російська ракетна атака на драмтеатр стала першим ударом по центру Чернігова після деокупації міста навесні 2022 року. Ця подія спричинила хвилю запитань щодо доцільності проведення такого заходу в прифронтовому місті, а також виявила потенційні недоліки в організації безпеки. Крім виконавців та навідників, слідство шукає тих, хто міг допустити службову недбалість. Паралельно, російські військові продовжують використовувати схожі методи, атакуючи цивільні об'єкти та поширюючи дезінформацію.
Втрати та особисті історії
Серед загиблих – мирні жителі, які поверталися з церкви, гуляли містом або їхали автівками. Зокрема, загинула шестирічна дівчинка, яка приїхала до Чернігова з Києва. Для Тані, студентки-журналістки, удар став особистою трагедією – загинула її мати. "Для мене тепер це місце болю, шаленого болю. Так, це місце мого страху", – ділиться вона. Поранення отримала також бабуся Тані. Внаслідок вибуху постраждали люди, які просто перебували на вулиці, багато з них загинули від уламків ракети.
Організація заходу та питання безпеки
Зустріч виробників дронів організовували три українські організації: кластер Braу One, благодійний фонд Dignitas та проект Victor Drones. Співорганізатором на афіші значилася Чернігівська обласна військова адміністрація. Пошук приміщення тривав близько місяця, розглядалися різні варіанти, зокрема підвали та бомбосховища. Остаточний вибір припав на драмтеатр, який мав відповідне укриття та міг вмістити велику кількість людей. Організатори стверджують, що до участі допускали лише перевірених осіб, а інформація про них передавалася спецслужбам.
Однак, попри зусилля з перевірки учасників, інформація про захід, ймовірно, потрапила до російських спецслужб. Причини витоку наразі з'ясовуються, серед версій – можлива службова недбалість, широке анонсування заходу або дія агентурної мережі. СБУ відкрила кримінальне провадження щодо заходів, які передували атаці, а прокуратура розслідує факт службової недбалості.
«Моё личное мнение, что это неправильно, что здесь собрали людей, потому что такую выставку, такую сбор, это надо было где-то за городом, они подвергли мирных жителей опасность. Сколько погибло людей и поранено, и детей.» — Співрозмовник "Суспільного", який побажав залишитися неназваним.
Директор драмтеатру та представники Чернігівської ОВА надали суперечливі свідчення щодо процесу погодження заходу. Директор театру стверджує, що вибір драмтеатру був "найпростішим шляхом", оскільки там було все необхідне: укриття, зала, обладнання. Водночас, представник обласної військової адміністрації зазначив, що лист-звернення до директора театру про сприяння у проведенні зустрічі не був дозволом чи погодженням, а лише реакцією на запит благодійного фонду.
Російська тактика та докази воєнного злочину
Розслідувачі з "Трусхас" проаналізували уламки ракети 9М727, яка, за їхніми даними, була використана для удару. Ця ракета типу "Іскандер" наземного базування, виготовлена у 2023 році, мала спеціальний підривач, призначений для максимального ураження на великій площі. Такий тип боєголовки, на думку експертів, є нелогічним для знищення укріплених будівель чи військових об'єктів, але ефективний для завдання шкоди цивільному населенню. Це вказує на навмисний вибір ракети для завдання максимальної кількості жертв серед мирного населення.
Російська пропаганда послідовно транслювала версію про удар по військовій цілі, дискредитуючи українських військових та виробників дронів. Натомість, розслідування доводить, що справжньою метою атаки було посіяти паніку та недовіру, що відповідає загальній стратегії Росії. Дослідники ідентифікували чотири російські ракетні бригади, які могли здійснити удар, зокрема 26-ту ракетну бригаду, яка оперує на території Брянської та Курської областей. Спроби зв'язатися з командирами цих бригад показали, що вони намагаються уникати коментарів, але водночас заперечують свою причетність до удару по Чернігову.
Відсутність чітких державних протоколів щодо проведення заходів за участю військових та виробників озброєнь, а також слабка координація між різними відомствами, створюють ризики для безпеки. Досвід Чернігова підкреслює необхідність розробки системних алгоритмів безпеки, чіткого визначення місць проведення таких заходів, а також посилення контролю за дотриманням правил воєнного стану.
Наслідки та відповідальність
Кримінальне провадження за фактом службової недбалості, відкрите після удару, станом на квітень 2024 року перебуває на стадії досудового розслідування. Тривалість розслідування зумовлена проведенням численних експертиз, результати яких вплинуть на кваліфікацію правопорушення. Підозри чиновникам досі не оголошено. Учасники подій та постраждалі наголошують на необхідності покарання винних, як російських військових, так і тих, хто допустив порушення правил безпеки в Україні, щоб подібні трагедії не повторювалися.