Російські війська все частіше застосовують реактивні безпілотники, що підвищує ефективність їх ударів, зокрема по складах та логістичних об'єктах. Ці дрони, еволюція іранських "шахедів" (різновиди "Герань-4"), мають реактивний двигун, що забезпечує вищу швидкість та дальність польоту, дозволяючи покривати майже всю територію України. На відміну від попередніх поршневих моделей, реактивні дрони виробляти складніше і довше, тому їх кількість була меншою, проте вони стали значно небезпечнішими.
Висока швидкість нових дронів робить неефективними попередні методи їх перехоплення. Для протидії розробляються нові, швидкісні перехоплювачі, включаючи вісьові та реактивні версії. Українські інженери активно працюють над цим завданням, і, за словами нового міністра оборони, ці системи мають з'явитися найближчим часом. Хоча для ефективного захисту потрібні тисячі одиниць такої техніки, українські військові вже використовують тактику, що дозволяє збивати значну частину реактивних дронів, хоч вона і вимагає значних зусиль та ресурсів. Попри це, дрони частіше проривають системи ППО, завдаючи значних ударів, зокрема по складських приміщеннях, як це сталося нещодавно під Києвом, спричинивши масштабну пожежу та жертви серед цивільного населення. Крім військових об'єктів, цілями стають торгові центри та продуктові склади, що може свідчити про спробу організації "продовольчого терору", хоча конкретна прив'язка до певних компаній, крім мережі "Епіцентр", не спостерігається. Російська армія використовує ці дрони, подібно до балістичних ракет, переважно для терору мирного населення.
Ситуація на фронті: стабілізація та локальні бої
На фронті спостерігається певна стабілізація, хоча російські війська намагаються нарощувати зусилля на окремих напрямках, зокрема на Куп'янському та навколо Костянтинівки. Попри заяви про захоплення Костянтинівки ще 3 липня, українські сили утримують оборону, відбиваючи локальні контратаки. На Слов'янському напрямку бої тривають, але темпи просування російських військ значно уповільнилися, і українська оборона залишається стійкою. На північ від Лиману, за попередніми даними, завершується контрнаступ українських сил, спрямований на закриття російського виступу фронту, що може призвести до звільнення значної території. На Куп'янському напрямку основна увага змістилася на район Дворічного, де іноземні добровольчі групи атакують, намагаючись зрізати російський плацдарм. Після тривалого періоду інфільтрації російських груп до самого міста Куп'янськ, останніми тиждень-десять днів такої інформації не надходило, що свідчить про ліквідацію цих груп та збереження контролю ЗСУ над містом. На східному березі Оскола, попри складні умови, українські військові продовжують утримувати позиції, прикриваючи Куп'янськ та Харківський напрямок.
Щодо контрнаступу в Дніпропетровській області, українські військові звільнили значну територію, близько 700 кв. км з початку року, включаючи останні 300-400 кв. км на північ від Гуляйполя. Ці дії дозволили підігнати фронт та ускладнити дії російських військ на запорізькому напрямку. Хоча повне звільнення області офіційно не оголошувалося, територія, що залишається під контролем РФ, мінімальна.
Втрати РФ та перспективи мобілізації
За оцінками, російська армія втрачає щомісяця від 28 до 35 тисяч осіб убитими та пораненими. Тільки від ударів безпілотних систем втрати РФ сягають близько 10 тисяч осіб. Ці втрати, за приблизними підрахунками, призводять до того, що росіяни набирають близько 30 тисяч осіб на місяць, що створює баланс, який не дозволяє їм суттєво змінити хід війни та вести активні наступальні дії. Відсутність можливості для масштабного наступу, попри заяви російського командування, свідчить про невідповідність реальної ситуації на фронті їхнім планам. Це підвищує ймовірність нової хвилі мобілізації в Росії, яка може бути спрямована на вкидання додаткових сил для швидкого досягнення поставлених цілей.
Ймовірність мобілізації є високою, і російська система готується до її проведення. Навіть успішне захоплення певних територій, наприклад, Слов'янська, не призведе до завершення війни, а лише збільшить людські втрати з обох боків. Мобілізація також негативно вплине на російську економіку та спричинить соціальне напруження. Значна кількість безпілотників, що використовуються обома сторонами, вже зараз штучно обмежує втрати російської армії, оскільки кількість доступних цілей для ударів дронами є меншою за їх потенційні можливості. Відсутність солдатів, здатних до активних наступальних дій, є ключовою проблемою для російської армії.
На параді в Києві були представлені наземні роботизовані системи, які демонструють прогрес у цій сфері. Цей рік став роком прориву для наземних дронів, які відіграють важливу роль у логістиці та зменшенні людських втрат. ЗСУ активно масштабують виробництво цих систем, що дозволяє їм ефективно переносити логістику на безпілотники, навіть попри втрати, зберігаючи боєздатність та мінімізуючи ризики для особового складу.