Останні два тижні в Києві показують, що не російські атаки вриваються в наше життя, а наше життя вривається між російськими атаками. Сирени повітряної тривоги в столиці лунають до десяти разів на день, і до звичних звуків проспектів, парків чи набережних додалися не менш звичні звуки вибухів. Однак зупиняти життя столиці та перебувати в укритті 24/7 неможливо. Тому місто намагається адаптуватися до нової реальності. Часто це означає планування маршрутів з урахуванням наявності поруч укриттів, щоб у разі потреби можна було швидко сховатися. Однак такий підхід стає проблематичним, коли маршрути змінюються або людина опиняється в незнайомому районі. Особливо це відчувається у величезному Києві, де існують цілі кілометри «сліпих зон» без жодного укриття.
Постійні повітряні атаки змушують знову замислитись про мобільні укриття – бетонні споруди, про які вже багато говорили. Їхня потреба у Києві, а також ефективність у прифронтових містах, обговорювалася не раз. Попри виділення коштів на їх будівництво, яке пізніше повертали до бюджету, в столиці практично відсутні мобільні укриття. Журналісти BIHUS Info вирішили перевірити, чи виправдана така позиція відповідальних посадовців, провівши експеримент. Вони обрали кілька найпопулярніших локацій Києва і з різних точок намагалися якнайшвидше дістатися до найближчих стаціонарних укриттів. Під час експерименту неодноразово лунали сирени, а в деяких випадках доводилося бігти під звуки вибухів.
Експеримент на ВДНГ
Першою локацією став Національний експоцентр України (ВДНГ), великий простір для відпочинку. Тут перевіряли час, необхідний для дістатися від спортивних майданчиків, фонтану та зони барбекю до найближчого укриття, яким виявився перший павільйон. За основу взяли технічні характеристики дрона «Герань-4» – 320 км/год. За таких умов, дрон з Вишгорода долетів би до ВДНГ за трохи більше ніж 4 хвилини, а з Вишневого – за півтори. Виявилося, що від спортивних майданчиків до першого павільйону пошук зайняв майже 9 хвилин. Від фонтану – 7 хвилин. А від зони барбекю – 5 хвилин 23 секунди. Підсумовуючи, журналісти зазначили, що більшість укриттів концентруються в центрі території, а віддалені зони вимагають значно більше часу на дорогу. Крім того, час міг бути довшим, якби довелось збирати групу чи пакувати речі.
Оболонська набережна: навігація та доступність
Наступною локацією стала Оболонська набережна. Зазначається, що це місце розташоване близько до виїзду з міста, тому час прильоту дрона може бути мінімальним. Тестування проводилося з трьох точок: біля Київської Водної Арена, біля баскетбольного майданчика та на пляжі Прирічна. Біля Водної Арени, попри вказівку на карту «Київ Цифровий» про укриття в дитячому садку та сусідній будівлі, пошук зайняв 6 хвилин 39 секунд. Виявилося, що позначене укриття фактично використовується університетом як аудиторії. Біля баскетбольного майданчика, де на карті були позначені п'ять укриттів у житлових будинках, знадобилося 6 хвилин, щоб дістатися до одного з них, причому двері були замкнені, а доступ отримали лише після спілкування з мешканцями. На пляжі Прирічна, де укриття знаходиться на території школи, вдалося дістатися до громадського укриття за 3 хвилини. Однак, навіть там двері були тимчасово зачинені.
Загалом, на Оболонській набережній виникли проблеми з навігацією: укриття було складно знайти через відсутність чітких знаків, а деякі позначені на карті місця виявилися нефункціональними або недоступними.
Русанівська набережна: від вибухів до укриття
Третьою досліджуваною зоною стала Русанівська набережна. Зазначається, що час прильоту дрона з Вишгорода чи Броварів становить близько 3 хвилин. З піщаного пляжу до найближчого укриття в бібліотеці вдалося дістатися за 5 хвилин 17 секунд. Від центральної частини Русанівки, біля альтанки, до укриття в житловому будинку знадобилося 2 хвилини 35 секунд, і це був перший випадок, коли час був в межах відведеного. Третя точка – перетин прогулянкової алеї та набережної, біля школи. Під час тестування лунали звуки повітряної оборони та вибухи. Дістатися до укриття на території школи вдалося за 2 хвилини 43 секунди. Однак, журналіст зазначив, що останню відстань долала вже під звуки вибухів, оскільки швидкість дронів зросла.
Висновки: потреба в мобільних укриттях
Експеримент показав, що в умовах постійних повітряних атак, особливо коли дрони летять з мінімальним часом попередження, стаціонарні укриття не завжди є достатньо швидким рішенням. Проблеми з навігацією, недоступність або невідповідність позначених на мапі місць вимагають додаткового часу. Навіть за наявності стаціонарних сховищ, проблеми з GPS під час тривоги можуть ускладнити їх пошук. Тому, на думку журналістів, мобільні укриття є вкрай необхідними, особливо у місцях масового скупчення людей. Навіть 500 обіцяних містом минулого року споруд могли б суттєво покращити безпеку киян, надавши шанс захиститися від уламків.