Морська піхота Сполучених Штатів Америки вперше застосувала концепцію Expeditionary Advanced Base Operations (EABO) в реальних бойових умовах. Це сталося під час кампанії проти Ірану, коли 31-ша експедиційна морська група розгорнула мережу тимчасових передових баз на Близькому Сході. Концепція EABO розрахована на війну, де великі авіабази та стаціонарні об'єкти перебувають під постійною загрозою. Вона передбачає швидке розгортання невеликими підрозділами рассредоточених передових пунктів безпосередньо в потенційній зоні дії систем ворога.
Ключовим елементом EABO є Forward Arming and Refueling Points (FARP) — невеликі передові майданчики обслуговування авіації. Через ці майданчики забезпечувалися винищувачі F-35B морської піхоти, армійські вертольоти та безпілотники. Самі пункти рассредоточувалися по всьому Близькому Сходу. Хоча EABO розроблялася насамперед для потенційного конфлікту з Китаєм у Тихому океані, де морська піхота має діяти без великих захищених баз, її практичне застосування відбулося на Близькому Сході.
Результати застосування EABO
Застосування концепції EABO під час кампанії проти Ірану дозволило забезпечити понад 1600 годин бойових вильотів. Крім того, було здійснено перевезення близько 360 тонн вантажів та 5000 осіб. На передових майданчиках та кораблях було заправлено понад 300 літальних апаратів. Ці показники свідчать про ефективність рассредоточеної мережі тимчасових баз для підтримки бойових операцій.
Контекст та значення
Концепція Expeditionary Advanced Base Operations є значним кроком у розвитку військової стратегії США, спрямованої на підвищення гнучкості та стійкості сил у умовах сучасних загроз. Її успішне застосування в реальних бойових умовах підтверджує потенціал для подальшого розвитку та інтеграції в загальну оборонну доктрину. Це особливо важливо в контексті зростання напруженості в регіоні Близького Сходу та потенційних викликів з боку інших держав.