Україна застосовує тактику перенасичення російської протиповітряної оборони (ППО) цілями для забезпечення прориву безпілотників (БпЛА) до об'єктів на території Росії. OSINT-дослідник Клеман Молен зазначає, що така стратегія дозволяє виснажувати запаси зенітних засобів противника, оскільки вартість зенітних ракет, які використовуються для збиття дронів, перевищує вартість самих безпілотників.
Молен підкреслює, що протиповітряна оборона Москви залишається ефективною, збиваючи значну кількість БпЛА. Це пояснюється високою концентрацією зенітних систем у столиці РФ – щонайменше 140 одиниць. Однак, українські сили розпочали виснаження російських зенітних ресурсів ще з 17 вересня, що створює значне фінансове та логістичне навантаження на оборону Москви.
Удари по Московському НПЗ та нарощування потенціалу
За даними дослідника, атака на Московський нафтопереробний завод (НПЗ) 20 вересня стала сьомою з початку місяця та 91-ю з початку року. Пошкодження критичних компонентів заводу призведе до його тривалого виведення з ладу, що поглибить дефіцит пального на російському ринку. Використання Україною щонайменше десяти різних типів безпілотників та ракет свідчить про подальше нарощування можливостей Сил оборони у сфері дальньої повітряної боротьби.
Контекст та наслідки
Аналіз Клемана Молена висвітлює еволюцію української військової тактики, яка адаптується до ефективності російської ППО. Стратегія виснаження ресурсів противника через економічно невигідні для нього засоби оборони є ключовим елементом у війні на виснаження. Пошкодження критичної інфраструктури, такої як НПЗ, має прямий вплив на економіку Росії та її здатність підтримувати військові дії. Нарощування потенціалу України у сфері ударних безпілотників та ракет дальнього радіусу дії є важливим чинником у зміні балансу сил та потенційному розширенні театру бойових дій.