Юридична справа, де троє співробітників ТЦК підозрюються у жорстокому побитті чоловіка, отримала несподівану кваліфікацію як «хуліганство» за частиною четвертою статті 296 Кримінального кодексу України. Інцидент, що стався 23 вересня 2026 року в Рівному, включав розбиття вікна автомобіля, розпилення газу в обличчя водія та його побиття. Внаслідок нападу постраждалий отримав закриту черепно-мозкову травму, ушиблену рану, гематоми на голові та хімічний опік очей.
Морський юрист Микола Гольбін висловив здивування такою кваліфікацією, зазначивши, що мотивація представників ТЦК навряд чи полягала у грубому порушенні громадського порядку. Він припускає, що основні мотиви були іншими, і ставить під сумнів доцільність застосування статті про хуліганство у даному контексті, натомість нагадуючи про можливість кваліфікації дій як перевищення влади або службових повноважень, умисного тяжкого тілесного ушкодження чи незаконного позбавлення волі.
Дискусія щодо кваліфікації злочину
Юрист наголошує на тому, що подібні дії, якби їх вчинили цивільні особи щодо представника ТЦК, були б кваліфіковані інакше, а не як хуліганство. Це наводить на думку про «те, що дозволено Юпітеру, не дозволено Бику». Однак, він зазначає, що це лише попередня кваліфікація, за якою обирали запобіжний захід, і прокуратура проводить остаточну правову оцінку, що може призвести до перекваліфікації справи на більш тяжкі статті.
Сам Микола Гольбін, як юрист, не вважає, що така кваліфікація є приводом для радості, хоча і визнає, що це може свідчити про пошук більш точної правової оцінки. Він підкреслює, що злочини, скоєні особами, які присягали на вірність, є неприпустимими, незалежно від можливих наказів «згори», адже конституція та закон залишаються незмінними.
Механізми виявлення правопорушників
У контексті обговорення справи, юрист порушує питання ефективності роботи правоохоронних органів щодо ідентифікації осіб, які застосовують силу. Він вказує на парадокс: тоді як цивільних осіб, які нападають на представників влади, ідентифікують протягом кількох годин за допомогою «білінгу телефону», випадки застосування сили співробітниками ТЦК залишаються неідентифікованими. Це відбувається через те, що поліція не розглядає доставлення громадян до ТЦК без протоколу затримання як тяжкий злочин, а отже, не застосовує методи, подібні до білінгу, для встановлення особи порушника.
Микола Гольбін висловлює впевненість, що правоохоронці мають технічну можливість ідентифікувати будь-кого, навіть якщо він був у масці, за наявності бажання. Відсутність швидкої ідентифікації у випадках, коли до справи причетні особи у формі, на його думку, свідчить про відсутність такого бажання з боку правоохоронних органів, особливо якщо злочин не є тяжким, як-от вбивство чи грабіж.