Європейський Союз не досягне заявленої мети щодо готовності до оборони від російської агресії до 2030 року через недостатньо швидке та ефективне переозброєння. Такий висновок міститься у новому звіті, який цитує агентство Reuters. Документ розроблено для лідерів країн ЄС, які потребують чітких орієнтирів та термінів у питаннях оборони.
Експерти зазначають, що концепція «готовності» (readiness) — здатності збройних сил готуватися до криз та реагувати на них, зокрема в умовах високоінтенсивної війни, — є предметом дискусій вже кілька років. Європа встановлює різні дедлайни, зокрема 2029 або 2030 роки. Однак, на думку фахівців, переозброєння та підтримка боєготовності є безперервними процесами. Армії мають бути здатні захищати суверенітет держави щодня, а не лише після певної політично визначеної дати.
Постійний процес, а не кінцева дата
Підготовка до війни не може бути остаточно завершеною, оскільки будь-який конфлікт часто виявляється зовсім не таким, як очікувалося. Історичні приклади, такі як початок Другої світової війни Німеччиною, вторгнення СРСР влітку 1941 року, війна Судного дня 1973 року для Ізраїлю, а також російська агресія проти України у 2014 році, демонструють, що навіть найбоєздатніші армії можуть бути не готові до конкретного формату, часу та способу початку війни. Росія у 2022 році також розраховувала на швидку «поліцейську операцію», а не на затяжний конфлікт.
Навіть значні закупівлі сучасного озброєння, як показує досвід Саудівської Аравії у війні в Ємені, не гарантують реальної боєготовності. Тому формули на кшталт «Європа має бути готова до 2030 року» є спрощеними. 2030 рік може бути орієнтиром для програм закупівель, розширення виробництва боєприпасів, формування нових підрозділів, створення запасів, розвитку інфраструктури та систем ППО. Проте це не означає досягнення фінальної «готовності».
Військові системи, озброєння, загрози та стандарти постійно змінюються. Рівень готовності, що вважається достатнім у 2030 році, може стати неадекватним вже до 2033-го. Тому, як зазначають експерти, ці дати мають існувати насамперед для політиків, бюджетного планування та медіа. Військові ж мають усвідомлювати, що збройні сили повинні бути готові виконувати свої завдання будь-коли, незалежно від встановлених термінів. Переозброєння та підтримка боєготовності не мають кінцевої точки.