Народний депутат Ярослав Железняк представив комплексний план дій щодо перерозподілу коштів державного бюджету України на 2027 рік. Основною метою ініціативи, яка отримала назву "20% для армії", є забезпечення 20% підвищення грошового забезпечення військовослужбовців та надання підтримки бізнесу, що постраждав від російських обстрілів. За словами нардепа, знайдено понад 274 мільярди гривень, які можна залучити без введення нових податків чи підвищення існуючих.
Железняк наголосив, що вперше за п'ять років бюджет не передбачає підвищення зарплат військовим, тоді як для суддів та правоохоронців зростання є. Він зазначив, що його команда ретельно проаналізувала весь бюджет, виявивши неефективні витрати, які можна спрямувати на потреби армії та бізнесу. "Ми знайшли понад 250 мільярдів для військових та для захисту бізнесу, який страждає від обстрілів. Причому ми можемо підняти всі ці кошти, не змінюючи і не підвищуючи жодного податку", – заявив нардеп.
Джерела фінансування та пріоритети
Згідно з аналізом нардепа, значна частина бюджету витрачається неефективно. Серед таких напрямків – програма "Стратегічні комунікації" (або "патріотичний контент і кіно"), яка на 2027 рік планує отримати 5,4 мільярда гривень, при цьому освоєно лише 0,12% бюджету 2026 року. Також пропонується скоротити фінансування "національного кешбеку" та програми "медичного скринінгу", куди планується спрямувати 9,4 та 10 мільярдів відповідно. Додаткові 20 мільярдів планується зекономити шляхом коригування "регіональних планів стійкості". Програма розвитку оборонної промисловості, яка мала низький показник виконання (2,8% у 2026 році), також може втратити 7,7 мільярда гривень, які будуть спрямовані на зарплати військових. Крім того, пропонується припинити фінансування телемарафону (1,6 мільярда гривень) та діяльності політичних партій (близько 1 мільярда гривень).
Особлива увага приділяється резервному фонду, який планується збільшити на 40 мільярдів гривень. Железняк вважає це небезпечним, оскільки ці кошти часто витрачаються на розсуд уряду. Запропоновано також зменшити видатки на дорожній фонд на 29,8 мільярда гривень, частково перенаправивши їх на потреби оборони, а решту залишивши для ремонту критичної інфраструктури. Загалом, шляхом оптимізації видатків, вдалося акумулювати 124,9 мільярда гривень.
Крім того, планується залучити 100 мільярдів гривень через випуск внутрішніх облігацій, пояснюючи громадянам, що ці кошти підуть на підвищення зарплат військовим. Ще 64,7 мільярда гривень очікується отримати від детінізації економіки, зокрема через боротьбу зі змовоюми, контрабандою та тіньовим ринком. Таким чином, загальна сума знайдених коштів сягає 274,6 мільярда гривень.
Розподіл коштів та підтримка бізнесу
З акумульованої суми планується спрямувати щонайменше 200 мільярдів гривень на військові зарплати, що забезпечить 20% зростання середньої заробітної плати. Для військового з мінімальною базовою ставкою це складе додаткові 4000 гривень на місяць, а для тих, хто отримує 50 000 гривень, – додаткові 10 000 гривень. Важливою зміною є закріплення видатків на зарплати військових як захищеної статті бюджету, яку неможливо скоротити чи перерозподілити.
Решта коштів буде спрямована на підтримку бізнесу. Зокрема, 28,2 мільярда гривень підуть на програму "5-7-9%", а 20 мільярдів – на компенсацію та страхування воєнних ризиків для підприємств. Железняк зауважив, що уряд планував фінансувати ці програми шляхом підвищення ПДВ або мит, але його ініціатива передбачає залучення коштів за рахунок скорочення неефективних видатків. Пропонується також впровадити механізми компенсації державою першого рівня збитків до 10 мільйонів доларів та надання кредитів на відновлення, зокрема для будівництва підземних сховищ.
Наступні кроки та очікування
Нардеп планує особисто подати ці поправки та відстоювати їх на всіх етапах бюджетного процесу. Документ буде відкрито для підписів народних депутатів з усіх фракцій. Железняк висловив сподівання, що такі конструктивні пропозиції, спрямовані на підтримку армії та бізнесу без збільшення податкового навантаження, отримають широку підтримку як серед колег, так і громадськості.