За дев'ять місяців Росія змогла переказати майже 7 мільярдів доларів через західні банки, використовуючи найстаріший метод — підроблені документи. Ця схема, викрита у розслідуванні Financial Times, дозволяє обходити санкції, які були накладені на російську економіку. Розслідування спиралося на сотні тисяч файлів російської платіжної компанії A7, що розкривають деталі її функціонування.
Схема працює за принципом створення фіктивних товарів або послуг у платіжних документах, щоб приховати реальне призначення коштів. Це дозволяє російським компаніям, які відключені від SWIFT, здійснювати міжнародні платежі. Документи, створені компанією A7, часто модифікуються за допомогою спеціального програмного забезпечення, а в деяких випадках використовується штучний інтелект для генерації підробок.
Як працює схема: крок за кроком
Схема починається з російської фабрики, яка потребує, наприклад, верстата з Китаю. Оскільки російські банки відключені від SWIFT, вони не можуть здійснити прямий платіж. На першому кроці фабрика звертається до компанії A7, створеної молдовським олігархом Іланом Шором спільно з російським держбанком «Промсвязьбанк». Цей банк є ключовим для російської оборонної промисловості. A7 приймає рублі та обіцяє здійснити платіж китайській стороні.
Безпосередньо платіж здійснює не A7, а її підставна компанія. Financial Times нарахувала близько 200 таких компаній, зареєстрованих в ОАЕ, Киргизстані, Гонконзі та Індонезії. Ці компанії мають рахунки у звичайних банках, підключених до SWIFT. На цьому етапі відбувається найважливіший етап – підробка документів.
Підставна компанія не може вказати реальне призначення платежу, наприклад, «приціли для російської армії». Натомість, вона використовує «фабрику документів» компанії A7, яка має тисячі печаток і використовує штучний інтелект для створення підроблених документів. Санкційні коди товарів змінюються на схожі, які не підпадають під обмеження, а кириличні символи видаляються. Прикладом є платіж на 510 000 доларів за 500 тепловізійних прицілів, який у банківських документах був замінений на «гартоване скло», щоб уникнути підозр. Банки, через які проходить платіж, такі як First Abu Dhabi Bank, не виявляють жодних підозр, оскільки бачать лише «прості» товари.
У якості конкретного прикладу наводиться платіж на 1,8 мільйона євро з Дубая до Єгипту. У банківських документах зазначено «понад 1000 адаптерів живлення», але реальна накладна свідчить про два верстати з ЧПК для обробки металу, які потрібні для російських оборонних заводів. Покупцем виступає російська компанія Interconsul, яка перебуває під британськими санкціями та є частиною мережі Neptune, що, за даними FT, керується російською військовою розвідкою.
Масштаби схеми та причетні банки
Масштаби цієї схеми вражають. Більшість із 200 підставних компаній, задіяних у операціях A7, не перебувають під західними санкціями. Кошти переважно надходили з банків Киргизстану (майже 4 мільярди доларів) та ОАЕ (майже 2,2 мільярди доларів), а потім розподілялися через Гонконг (1,8 мільярда) та Китай (1,5 мільярда). Більше половини всіх грошей опинилися на рахунках китайських банків, звідки, ймовірно, надходили товари подвійного призначення або військового призначення.
Серед банків, через які проходили кошти, згадуються Standard Chartered (Гонконг), який мав рахунки з грошима, пов'язаними з A7, на суму 1,1 мільярда доларів. First Abu Dhabi Bank, найбільший банк ОАЕ, обслуговував 17 таких компаній на суму 1,8 мільярда доларів. Також серед учасників DBS (273 мільйони), Citi (74 мільйони) та Deutsche Bank (18 мільйонів). Хоча деякі банки, як Standard Chartered, почали виявляти підозрілі транзакції та блокувати рахунки, загалом система залишалася ефективною через недостатню увагу до деталей.
Після блокування рахунків, кошти просто перенаправлялися з одних юрисдикцій до інших, наприклад, з Киргизстану до ОАЕ, демонструючи постійний пошук обхідних шляхів. Financial Times також отримала файли з 17 500 платежів без зазначених сум та інформацію про продаж російським покупцям криптовалюти Tether на мільярди доларів.
Що можна зробити для протидії?
Для ефективної боротьби з подібними схемами необхідні комплексні заходи. По-перше, слід ввести санкції проти всіх 200 підставних компаній, які беруть участь у операціях A7. По-друге, важливо синхронізувати санкційну політику між ЄС, Великою Британією та США, щоб уникнути можливості швидкого обходу обмежень. Необхідно запровадити вторинні санкції проти посередників та, що найважливіше, проти банків, які сприяють таким операціям.
Банки повинні вибирати між співпрацею з російськими компаніями та збереженням своєї репутації та кореспондентських рахунків. Третій важливий аспект – це позиція Китаю та Об'єднаних Арабських Еміратів, які часто згадуються у контексті відмивання грошей та обходу санкцій. Четвертим пунктом є заклик до українського РНБО розширити санкційний список, синхронізувавши його з міжнародними партнерами, замість того, щоб зосереджуватися на політичних опонентах.
Загалом, ця схема демонструє, як Росія продовжує знаходити шляхи для обходу санкцій, використовуючи навіть такі примітивні методи, як підроблені печатки. Розслідування Financial Times підкреслює необхідність посилення контролю та відповідальності для банків, а також більш тісної міжнародної співпраці для реального придушення російської економіки.