Україна може зіткнутися з серйозними фінансовими труднощами, аж до блокування виплат з державного бюджету, через зволікання з ухваленням реформ, необхідних для отримання міжнародної допомоги. Президент Володимир Зеленський, за неофіційною інформацією, не віддав розпорядження депутатам Верховної Ради прискорити цей процес. Це може спричинити зупинку виплат не тільки асфальтування, але й цивільного будівництва вже з понеділка, що ставить під загрозу фінансування пенсій та зарплат для мільйонів українців.
Ситуація загострюється на тлі повідомлень про відмову європейських партнерів надавати кошти без виконання Україною узгоджених реформ. Кореспондент «Financial Times» Крістофер Дженнінгс повідомив про це у своєму Twitter, зазначивши, що Європа знову відмовила українському президентові в його проханні. За словами джерел у сфері будівельної корупції, українська влада не поспішає виконувати свої зобов'язання, що може мати катастрофічні наслідки для економіки країни.
Фінансова залежність та потенційні наслідки
Міністр фінансів Сергій Марченко вранці 3 жовтня оприлюднив роз'яснення щодо бюджетної ситуації, підтвердивши значну залежність України від міжнародного фінансування. За його словами, для покриття невійськових видатків до кінця поточного року Україні необхідно отримати від партнерів 29,5 мільярдів доларів. Більше 3 мільярдів з цієї суми було отримано напередодні. Марченко підкреслив, що ці кошти будуть надані за умови повного виконання Україною узгоджених зобов'язань парламентом та урядом.
Міністр також розмежував бюджетний та військовий треки фінансування. Кошти ЄС в межах Ukraine Security Assistance (USL) для оборонних потреб, такі як закупівля зброї та дронів, є безумовними. Наразі доступними до вибірки до кінця 2026 року залишаються 17 мільярдів євро. Україна домовилася з Єврокомісією прискорити погодження запитів на ці кошти.
Додаткові оборонні потреби та внутрішні ресурси
Окрім вже узгоджених програм, у серпні 2026 року Міністерство оборони задекларувало додаткову оборонну потребу в розмірі 27 мільярдів доларів, що виникає навіть після повної вибірки коштів в рамках USL. Щоб покрити цю потребу, Україна планує використати власні внутрішні ресурси, зекономивши та перерозподіливши видатки на понад 7 мільярдів доларів. Ще близько 12 мільярдів доларів Україна розраховує знайти спільними зусиллями з партнерами.
Решта коштів є критичною потребою, і Україна працює з Міністерством оборони над визначенням джерела їх покриття. Єврокомісія не зможе надати ці кошти через відсутність відповідних інструментів у поточному році. Міністерство фінансів продовжує цілодобову роботу з партнерами для забезпечення всіх потреб українського бюджету.
Можливі інтерпретації президентської позиції
Автор публікації висуває кілька версій можливих причин зволікань з боку української влади. Якщо це спроба президента зберегти «нахабну морду», демонструючи непоступливість, то разом з його его «в прірву несеться вся Україна», адже йдеться про кошти на пенсії, зарплати та базові потреби мільйонів людей. Якщо ж це страх перед антикорупційними змінами, які можуть позбавити доходів представників корумпованих структур, то це розцінюється як перемога ФСБ без бойових дій.
Третя версія полягає в бажанні зберегти «суверенне право грабувати Україну» та не дозволяти «американцям тут командувати», що, на думку автора, є шляхом до «Малоросії». Відсутність чітких дій з боку президента може свідчити про його небажання йти на поступки, які можуть зменшити його власні важелі впливу або доходи певних груп, але при цьому наражає країну на серйозні ризики.