У ніч на 6 жовтня українські безпілотники здійснили удар по дата-центру компанії «Яндекс» у місті Сасово Рязанської області, розташованому за три сотні кілометрів від Москви. Атака призвела до повної зупинки роботи дата-центру, що своєю чергою спричинило збої у хмарних сервісах, файлових сховищах та онлайн-документах, якими користуються мешканці Москви. Акції «Яндекса» внаслідок інциденту впали приблизно на 3%.
Цей удар став найзначнішим в серії атак України на російську цифрову інфраструктуру. Росія систематично зазнає ударів по об'єктах зв'язку: серверах, антенах, вежах та підстанціях. Додатково, партизани виводять з ладу обладнання на місцях, а кіберфахівці здійснюють проникнення в російські мережі. Кожна така атака спонукає російську владу до відключення цілих регіонів від зв'язку.
Цифрова інфраструктура під прицілом
Дата-центр у Сасово, введений в експлуатацію у 2014 році, споживав до 12 МВт електроенергії, що еквівалентно споживанню цілого районного міста. Він розташований на території верстатобудівного заводу «САСТА», який виробляє деталі для російського військово-промислового комплексу. Це свідчить про розташування критично важливої для держави цифрової інфраструктури поряд з оборонними підприємствами.
З 23 вересня Росія почала цілеспрямовано атакувати українські дата-центри. Першого дня без зв'язку залишились близько 100 000 домогосподарств у Києві та області. 27 вересня під удар потрапив головний офіс «Київстару». Відповідь українських сил послідувала через два тижні, коли Генштаб повідомив про удар по нафтозаводу у Башкирії, а згодом – по дата-центру «Яндекса».
3 жовтня стало відомо про удар по Дубні в Підмосков'ї, де розташований найбільший наземний центр супутникового зв'язку Росії, який використовується Міністерством оборони для зв'язку з військами та управління супутниками. Попередні атаки українських сил у червні також були спрямовані на об'єкти зв'язку, зокрема, на 32-метрову антену центру супутникового зв'язку.
Україна також атакує об'єкти, що забезпечують роботу російського інтернету. Удари по дата-центрах та мережевому обладнанню призводили до тривалих відключень зв'язку в регіонах, особливо тих, де розташовані оборонні заводи. Так, у Нижньогородській області деякі райони залишалися без інтернету понад два місяці, що призвело до зростання використання готівки.
Відключення енергетичної інфраструктури
Ще одним напрямком ударів є об'єкти енергетичної інфраструктури, що призводить до знеструмлення населених пунктів та перебоїв у роботі зв'язку. Зокрема, у жовтні 2025 року чотири дрони атакували підстанцію у Вишках (Ульяновська область), знеструмивши кілька населених пунктів. На початку листопада підстанція в Курській області залишила місто без світла. У квітні цього року дрон атакував підстанцію на півдні Білгорода, спричинивши відключення світла та води.
На окупованих територіях українські сили також атакують об'єкти зв'язку. У одну з ночей було вражено 36 цілей, включаючи дев'ять підстанцій, дві радіолокаційні станції та вісім веж зв'язку. Партизанський рух також долучається до атак, підпалюючи вежі зв'язку та виводячи з ладу обладнання радіоелектронної боротьби.
Кібератаки та наслідки для російської економіки
Кібератаки також є ефективним інструментом тиску на Росію. 12 червня 2025 року кіберфахівці ГУР вивели з ладу великого сибірського провайдера «Orion Telecom», що призвело до збитків у 70 млн рублів. Інші провайдери, такі як ВСКУ та Ловіта, також зазнали атак, що призвело до тривалих відключень інтернету у закритих містах та великих обласних центрах.
У Криму після атак на місцевих провайдерів без зв'язку залишились щонайменше 250 000 абонентів. Хакери з угруповування BlackHole, ймовірно пов'язаного з СБУ, вилучили 20 ТБ даних у московського провайдера М9COM. Петербурзький «Нодекс» після атаки українських хакерів заявив про знищення своєї мережі.
Російська влада у відповідь посилює контроль над інтернетом. Запроваджуються «білі списки» абонентів, які обмежують доступ до мережі лише до державних послуг та пропагандистських ресурсів. В уряді Росії також підписано закон, що дозволяє ФСБ блокувати зв'язок за власним бажанням, а Роскомнагляд отримав право відрізати весь російський інтернет від світової мережі. Під заборону потрапили WhatsApp, Telegram та близько 470 VPN-сервісів.
Втрати Росії від відключень зв'язку та інфраструктури за 2025 рік оцінюються близько 12 млрд доларів, що перевищує втрати решти світу разом узятих. Понад 30 тисяч годин без зв'язку торкнулися близько 150 мільйонів росіян. Тиждень без мобільного інтернету в Москві коштував бізнесу від 3 до 5 млрд рублів. У прикордонних областях, куди найчастіше навідуються українські дрони, мобільний трафік впав на 40%.
Порівняння української та російської мережевої стійкості
На відміну від Росії, українська мережева інфраструктура демонструє вищу стійкість до атак. Після ударів по дата-центрах інтернет відновлюється за лічені години завдяки тисячам провайдерів, генераторам, пунктам незламності та бригадам, що оперативно ремонтують оптичні лінії. Понад 90% базових станцій мають автономне живлення, а великі оператори надають послуги національного роумінгу. Київстар навіть підключає абонентів до Starlink через звичайні телефони. Українська мережа децентралізована, що робить її менш вразливою до точкових ударів. Російська ж мережа, навпаки, побудована навколо кількох великих вузлів, без яких усе сиплеться, що робить її вразливою, як «колос на глиняних ногах».