Керівника відділу журналістських розслідувань "Української правди" Михайла Ткача та його оператора Ярослава Бондаренка затримали в австрійській столиці Відні 8 жовтня під час виконання професійних обов'язків. Журналісти працювали над розслідуванням, яке стосується колишнього генерального прокурора України Руслана Кравченка, що залишив країну у вересні. Ткача, який провів під вартою понад 12 годин, згодом звільнили, проте його колега отримав травми та потрапив до лікарні. Обставини затримання викликають низку запитань щодо можливих причин та правомірності дій австрійських правоохоронців.
За словами Михайла Ткача, інцидент стався, коли вони з оператором переїжджали з однієї локації зйомки на іншу. Їх авто зупинив інший транспортний засіб, після чого невідомі особи в масках вибили вікна, напали на журналістів та зав'язали їм руки. Оператор Ярослав Бондаренко отримав порізи від скла. Журналіст зазначив, що спочатку не розумів, хто на них напав, і припускав, що це може бути викрадення, оскільки на нападниках не було розпізнавальних знаків поліції.
Підозри та журналістська акредитація
Під час допиту Михайлу Ткачу інкримінували три статті: шпигунство в інтересах української військової розвідки, участь у злочинній організації та нанесення шкоди державі Австрії. Правоохоронці розглядали його журналістську акредитацію від Збройних сил України як можливий доказ співпраці з розвідкою. Однак, як зауважив Ткач, така акредитація є стандартною для журналістів, що працюють у зонах бойових дій чи на місцях російських атак, і не свідчить про розвідувальну діяльність. Журналіст відмовився підписувати документ, що аналогічний підозрі, оскільки не було надано доказів, які б підтверджували висунуті звинувачення. За його припущенням, реальною причиною затримання могли бути маніпуляції та неправдива інформація, надана австрійським правоохоронцям особами, зацікавленими у перешкоджанні журналістській роботі. Ткач вважає, що затримання могло бути пов'язане з його розслідуванням щодо Руслана Кравченка або осіб, пов'язаних з ним.
Офіційна позиція Австрії та деталі справи
Міністр внутрішніх справ Австрії Герхард Карнер підтвердив затримання українських журналістів 8 жовтня за підозрою у шпигунстві. Він також зазначив, що 3 жовтня в Австрії були затримані ще двоє громадян України, яких назвали шпигунами з української військової поліції, у яких були конфісковані дрони та засоби для стеження. За словами Карнера, не заборонено співробітникам іноземної військової поліції працювати в Австрії, але заборонено стежити за особами, які отримали притулок. Це ставить під сумнів ситуацію, якщо Руслан Кравченко має політичний притулок в Австрії. Міністерство закордонних справ України через посольство в Австрії звернулося за роз'ясненнями щодо обставин затримання та отримало підтвердження звільнення Михайла Ткача. Оператора Ярослава Бондаренка також відпустили, і журналісти опублікували спільне фото.
Причинами затримання журналістів, окрім шпигунства, могла стати підозра у втручанні в приватність під час відеозйомки. Журналісти "Української правди" шукали колишнього генерального прокурора, намагаючись задокументувати обставини його життя у Відні. Однак, згідно з австрійським законодавством, використання відеокамери не автоматично перетворює журналістську роботу на переслідування (сталкінг), а журналісти діяли у публічних місцях, фокусуючись на публічних особах, де суспільний інтерес переважає над приватністю.
Контекст розслідування та проблема екстрадиції
Розслідування щодо Руслана Кравченка почалося у вересні, коли він залишив Україну на тлі антикорупційної операції "Карфаген". "Українська правда" опублікувала матеріал про виїзд Кравченка та його дружини з України, а також про їхню ймовірну реєстрацію у Відні за адресою, що належить компанії, яка надає юридичні та адміністративні послуги. Це могло свідчити про намір приховати реальне місце проживання та легалізувати перебування в Австрії.
Австрія має складну історію з екстрадицією українських громадян. З 2022 року Україна подала 27 запитів про екстрадицію, але лише один був задоволений. Причинами відхилення часто стають правові перевірки, зокрема щодо дотримання прав людини та умов утримання. Це стосується справ таких осіб, як колишній голова НБУ Кирило Шевченко та бізнесмен Дмитро Фірташ, запити щодо екстрадиції яких до України чи США були відхилені австрійськими судами. Президент України Володимир Зеленський неодноразово висловлював сподівання на підтримку Австрії у поверненні українських посадовців та олігархів, які переховуються від правосуддя. Таким чином, ключовим питанням у справі Кравченка залишається, чи отримав він політичний притулок в Австрії, що може ускладнити його екстрадицію, навіть за відсутності офіційної підозри в Україні.