Українські військові завдали серії ударів по стратегічних об'єктах на території Російської Федерації, зокрема по дата-центру компанії «Яндекс» та оборонних підприємствах. Ці атаки, що відбулися протягом двох днів, призвели до значних пошкоджень, а в одному з випадків — до повного знищення третини дата-центру. Офіційна Москва поки не коментувала ці події.
За даними Telegram-каналу YIGAL LEVIN, супутниковий знімок від Planet Labs зафіксував повне вигорання близько третини дата-центру «Яндекса» в місті Сасово. Прес-служба компанії заявила про невизначеність щодо можливості відновлення пошкодженого об'єкта, а оцінка збитків триває. Цей дата-центр є одним із п'яти найбільших у компанії та відіграє ключову роль у роботі суперкомп'ютерів, що використовуються для розвитку штучного інтелекту YandexGPT.
Інші цілі українських ударів
Крім дата-центру «Яндекса», українські безпілотники атакували й інші важливі об'єкти. Повідомляється про удар по Редькінському дослідному заводу, який спеціалізується на виробництві палива для крилатих ракет. Також під удар потрапив філіал Центру експлуатації об'єктів наземної космічної інфраструктури, розташований біля населеного пункту Дальнє Константиново-5 у Нижньогородській області. Атаковано було й нафтобазу в Бєлгородській області, хоча такі удари вже стали відносно регулярними.
Контекст та аналіз
Експерти розглядають ці удари як відповідь України на російський терор та спробу вплинути на ключові сектори російської економіки та оборонно-промислового комплексу. Зокрема, атака на дата-центр «Яндекса» є знаковою, оскільки це підприємство активно використовується для розробки технологій штучного інтелекту, що може мати довгострокові наслідки для розвитку російського IT-сектору. Пошкодження підприємств, що виробляють компоненти для ракетного озброєння, також спрямовані на послаблення військового потенціалу агресора.
Аналітики зазначають, що Росія, вдаючись до терористичних атак, часто недооцінює ймовірність відповіді. Ця ситуація нагадує слова Артура «М'ясника» Гарріса, командувача Бомбардувального командування Королівських ВПС Великої Британії під час Другої світової війни, який зазначав, що «нацисти вступили в цю війну з досить дитячою ілюзією, що вони будуть бомбити всіх інших, і ніхто не буде бомбити їх».