Експорт російського зерна з портів РФ за першу декаду жовтня 2026 року впав на 83% у річному вимірі, становивши 436 тисяч тонн. Це значне скорочення порівняно з аналогічним періодом минулого року, коли показники були значно вищими. За наявними даними, перевалка зернових здійснювалася лише через сім портів, тоді як минулого року їх було 35.
Зменшення обсягів та географії експорту
Згідно з наданою інформацією, основними портами, через які здійснювалася перевалка, були Усть-Луга (159,6 тис. тонн), Висоцьк (137 тис. тонн) та Санкт-Петербург (122,8 тис. тонн). Також згадуються Махачкала (12,3 тис. тонн), Астрахань (11 тис. тонн) та Владивосток (5 тис. тонн). Падіння експорту пшениці становило 79%, ячменю – 98%, а кукурудзи – 95%. Основними покупцями ячменю та кукурудзи виступав Іран.
Загальне падіння експорту зернових з Росії з початку серпня поточного року сягнуло 10,8 мільйона тонн. Така ситуація створює ризик переповнення складів та може призвести до банкрутства російських аграріїв.
Контекст та наслідки
Значне скорочення експорту зерна з російських портів свідчить про поглиблення економічних проблем у Російській Федерації. Це може мати як внутрішні, так і зовнішні наслідки. На внутрішньому рівні це загрожує фінансовій стабільності аграрного сектору, що потенційно може вплинути на продовольчу безпеку країни. На міжнародному рівні, зменшення обсягів експорту з одного з ключових гравців на світовому ринку зерна може вплинути на глобальні ціни та доступність продовольства, хоча в даному випадку основний удар припадає на самого експортера.