Київ стикається зі значними труднощами в енергопостачанні, що призводить до періодичних відключень світла, води та збоїв у роботі громадського транспорту. Ці проблеми особливо загострилися на тлі російських атак на критичну інфраструктуру. Олександр Харченко, директор Центру досліджень енергетики, пояснює, що ситуація для столиці ускладнюється втратою власної генерації електроенергії після ударів у січні 2026 року, коли було знищено три ключові ТЕЦ. Це робить Київ більш вразливим до атак на високовольтні мережі, спрямованих на його енергетичну ізоляцію.
Харченко наголошує, що ворог регулярно намагається відключити Київ від загальної енергосистеми України, повторюючи схожі сценарії, як це було з Одесою. Однак, цього разу наслідки відчуваються гостріше через відсутність потужної внутрішньої генерації. Експерт також зазначає, що заходи, які вживаються для захисту енергетичної інфраструктури, не можуть повністю запобігти масованим балістичним атакам, оскільки глобально таких інструментів протидії не існує. Попри складність, Харченко висловлює впевненість, що Україна впорається з цими викликами, хоча зима обіцяє бути непростою.
Тактика російських ударів та вразливість систем
Директор Центру досліджень енергетики пояснює, що удари по опорах ліній електропередач є не новою тактикою російських військ, яка застосовується з 2022 року. Однак, ці атаки не мають значного ефекту, на відміну від ударів по підстанціях, які потребують тривалого відновлення. Постачання води в Києві також ускладнюється через критичну потребу в електроенергії для роботи насосних станцій. Насоси великої потужності, необхідні для водопостачання міста, неможливо живити від генераторів через їхню недостатню потужність. Натомість, використовуються дизель-електростанції, але їх впровадження стикається з проблемами через блокування платежів місцевих громад у казначействі.
Навіть після реалізації базового етапу підготовки, що забезпечує роботу ключових насосів, подачу води в міську систему та відкачку стоків, без додаткового резервного живлення, водоканал не може гарантувати постачання води до багатоквартирних будинків під час відключень. Другий і третій етапи, що передбачають встановлення дизель-електростанцій, ще не завершені, а обладнання, хоч і замовлено, ще не доставлено. Затримки з платежами за це обладнання, що становлять сотні мільйонів гривень, уповільнюють процес, що може призвести до нестачі води у будинках під час відключень.
Підготовка до зими: недоліки та перспективи
Експерт критикує владу за провал у довгостроковому плануванні стійкості енергетичної системи, зазначаючи, що відповідні плани мали бути розроблені ще у 2023 році. Він підкреслює, що політики часто уникали інвестувати в безпекові питання, які не дають очевидних покращень у повсякденному житті, але є критично важливими. Багато міст, включаючи Київ, не зробили достатньо для підготовки до можливих атак, покладаючись на відсутність прямих ударів. Виняток становлять Чернівці та Вінниця, які, попри обмежені ресурси, здійснили певні підготовчі заходи.
Харченко наголошує на необхідності підготовки самих будинків до зими, оскільки це суттєво зменшує проблеми з опаленням та водопостачанням під час відключень. Він зазначає, що ці заходи, такі як утеплення дахів, приведення до ладу теплових пунктів у підвалах та перевірка порожніх квартир, є посильними для мешканців та ОСББ, і не потребують величезних коштів. Проте, існують випадки, коли мешканці відмовляються від участі у спільних заходах з особистих причин, або виникають конфлікти щодо використання ресурсів, як-от підключення до центральної котельні.
Експерт також згадує про складність реалізації енергетичних проектів через бюрократичні процедури, такі як тендери, що тривають місяцями, та потенційні судові оскарження. Крім того, кримінальні справи, які часто відкриваються проти посадовців, заважають ефективній роботі. Він вважає, що українські регуляції не адаптовані до умов війни, що унеможливлює швидке будівництво критичної інфраструктури. На його думку, для успішної протидії викликам необхідна готовність влади шукати ресурси та не зменшувати темп підготовки до наступної зими, оскільки війна, ймовірно, триватиме.
Цілі російських ударів та перспективи перемир'я
Головною метою російських ударів по енергетичній інфраструктурі України є максимальний терор українців, примушення їх до втечі з міст та позбавлення можливості чинити опір. Ці дії не мають військового значення і спрямовані на залякування цивільного населення. Щодо перемир'я, Харченко вважає, що Росія не готова до нього, доки не відчує серйозних наслідків своїх дій. Він розглядає спроби Росії зупинити українські удари по їхніх НПЗ як спробу використати різні інструменти, включно з політичним впливом, для зменшення тиску на свою економіку.
Удари по російських нафтопереробних заводах завдають значних збитків російській економіці, обмежуючи її фінансові потоки та можливості експорту нафтопродуктів. Це, на думку експерта, наближає кінець війни. Хоча Росія намагається відновити свої потужності та знайти альтернативні джерела постачання, обмеження їхніх терміналів та збільшення вартості транспортування є ключовим шляхом до зменшення їхніх доходів. Щодо Північних потоків, експерт вкрай скептично оцінює шанси на їхнє відновлення через санкції та технічні складнощі.