Впливові американці, зокрема політична еліта, продемонстрували страх та боягузтво перед Дональдом Трампом, дозволивши йому протягом двох років «беспредельнічать» на світовій арені. Це поставило Сполучені Штати в невигідне становище перед Іраном та посилило вплив Росії, як зазначає автор публікації Юрій Ніколов, посилаючись на аналіз американської книги. На його думку, така поведінка є наслідком страху втратити зони комфорту, трусості замість захисту цінностей, опортунізму та колабораціонізму, що спостерігалося і в Україні до повномасштабного вторгнення.
За основу аналізу взято книгу Джейкоба Вайсберга «Профілі боягузтва» (Profiles in Cowardice), яка є свого роду інверсією класичної праці Джона Ф. Кеннеді «Профілі мужності». Вайсберг досліджує випадки, коли вісім впливових американців, усвідомлюючи небезпеку, яку становив Трамп для американських цінностей, мали можливість йому протистояти, але не змогли діяти мужньо. Автор зазначає, що цей «золотий вік боягузтва» охопив націю, яка раніше вважалася стійкою та мужньою.
«Велика капітуляція» 2025 року
У фокусі книги Вайсберга – 2025 рік, перший рік другого терміну адміністрації Трампа, який автор називає «Великою капітуляцією». Приклади моральної поразки взяті з так званої «вершки суспільства» країни. Серед тих, хто продемонстрував моральну слабкість, згадані колишній голова юридичної фірми «Paul, Weiss» Бред Карп, магнат приватного капіталу Стів Шварцман, засновник «Amazon» та власник «Washington Post» Джефф Безос, медійна особистість Мегін Келлі, колишній лідер більшості в Сенаті Мітч Макконнелл, колишній президент Джордж В. Буш, президент Дартмутського коледжу Сіан Бейлок та голова Верховного суду США Джон Робертс.
Вайсберг прагне не лише критикувати, але й дослідити конкретні ситуативні та психологічні чинники, що призвели до морального падіння цих осіб. Він зазначає, що боягузтво часто маскується під прагматизм, реалізм, обережність чи інституційну лояльність. Хоча протистояти беззаконній владі може бути страшно і мати негативні наслідки для кар'єри чи матеріального стану, автор підкреслює, що для представників еліти, яким не загрожувало ув'язнення чи збідніння, моральний вибір був очевидним.
Відсутність мужності заради збереження статусу
Книга наводить конкретні приклади відсутності рішучості. Нікого не змушували перетворювати «Paul, Weiss» на юридичну фірму-колабораціоніст, а поступлива стратегія Сіан Бейлок у відповідь на атаку республіканців на академічну свободу була добровільним вибором. Джефф Безос і Мегін Келлі мали можливість не «продавати свої душі», а Стів Шварцман, будучи мільярдером та прихильником Джеба Буша, не мусив ставати лоялістом Трампа. Джордж В. Буш переважно мовчав, тоді як Мітч Макконнелл, за оцінкою автора, також продемонстрував моральну слабкість.
Особливу увагу приділено голові Верховного суду Джону Робертсу. Вайсберг вважає, що його рішення у справі «Трамп проти Сполучених Штатів» щодо імунітету надало Трампу юридичне прикриття для тиранії, хоча автор публікації Юрій Ніколов висловлює іншу думку, вважаючи Робертса ідеологом, який свідомо захищав республіканського президента, що атакував конституційний лад. На противагу «політичним безхребетним», як-от губернатор Колорадо Джаред Поліс, Вайсберг зазначає, що тисячі пересічних громадян демонстрували хоробрість, захищаючи свої права, особливо згадавши мешканців Міннесоти, чий приклад підтримує репутацію США як країни хоробрих.
Паралелі з українським досвідом
Автор публікації проводить паралелі між поведінкою американської еліти та ситуацією в Україні до повномасштабного вторгнення. За його словами, в Україні також спостерігалося «вклоніння професорам криворізького права», що свідчить про подібні тенденції до моральної слабкості та опортунізму. США, на відміну від України, яка «здалася гвалтівнику з гранатою» не з першого разу, дозволили ситуації розвиватися, що призвело до кризи в «дуже поганий для нас момент».