Президент Росії Володимир Путін запропонував провести тристоронній саміт за участю експрезидента США Дональда Трампа та лідера Китаю Сі Цзіньпіна для обговорення завершення війни в Україні. За повідомленнями The Wall Street Journal, Путін прагне досягти угоди на умовах, вигідних Москві, без участі української сторони. Пропозиція була висловлена під час телефонної розмови з Трампом 9 жовтня.
Ідея саміту викликала занепокоєння в Україні та її західних союзників. Однак, як зазначають джерела, близькі до переговорів, реалізація такого формату є малоймовірною. Попри публічні заяви, сам факт «зливу» цієї інформації свідчить про те, що пропозиція вже втрачає актуальність. Аналітики пояснюють це політичною невизначеністю статусу Дональда Трампа після майбутніх виборів у США та відсутністю його офіційної згоди на таку зустріч.
Деталі пропозиції та реакція сторін
Згідно з інформацією The Wall Street Journal, Путін запропонував, аби зустріч відбулася наступного місяця, потенційно в рамках саміту Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС) 18-19 листопада у Шеньчжені. Російська сторона через дипломатичні канали повідомила про цю ідею Пекіну, який, за наявними даними, не заперечує, якщо до зустрічі долучиться Трамп. Це розглядається як спроба Китаю посилити свою роль як дипломатичного посередника.
Речник Кремля Дмитро Пєсков підтвердив обговорення можливості такої зустрічі, зазначивши, що поки немає чіткого розуміння щодо її формату чи порядку денного. Водночас високопоставлений американський чиновник заявив, що Трамп не давав згоди, хоча й може бути відкритим до такої ідеї, враховуючи його передвиборчу обіцянку швидко врегулювати війну.
Міністр закордонних справ України відкинув ідею будь-яких мирних переговорів без участі Києва, назвавши це заохоченням Путіна до продовження війни. «Доки він продовжує цей терор, для нього не повинно бути місця за жодним столом», — зазначив у своїй заяві Андрій Сибіха.
Політичний контекст та ймовірність реалізації
Путін, як вважають аналітики, використовує потенційне потепління відносин між Трампом та РФ, а також бажання останнього швидко завершити конфлікт. Однак, після виборів у США Трамп може стати «хромою кобилою», а будь-які його домовленості можуть бути заблоковані Конгресом. Експерти зазначають, що Трамп раніше висловлював розчарування щодо українського президента Володимира Зеленського та наполягав на припиненні ударів по російських нафтопереробних заводах. Він також заявляв, що хоче, аби «ця війна закінчилася».
Російська сторона розглядає тристоронній діалог як спосіб закріпити статус Росії як великої світової держави та виключити з переговорів Європу, яку Кремль вважає перешкодою. Деякі джерела припускають, що Путін має амбіції щодо «другого Ялтинського саміту» для поділу світу на сфери впливу. Однак, навіть якщо Сі та Трамп не погодяться на це, сам факт обговорення долі однієї країни лідерами трьох держав став би потужним сигналом, зокрема для Тайваню.
Для Китаю така зустріч також несе ризики. Втягнення в конфлікт в Україні може затьмарити плани щодо використання саміту АТЕС як вітрини ролі КНР у регіоні та спровокувати негативну реакцію з боку європейських країн. Сі Цзіньпін намагається балансувати між підтримкою Путіна та збереженням економічних зв'язків із Європою.
Роль США та енергетичний аспект
Високопоставлений чиновник Білого дому зазначив, що Трамп ухвалював рішення, пов'язані з постачанням російського дизельного палива, з метою зниження цін, які впливають на американську економіку. Водночас експерти з енергетики вважають, що війна в Ірані є основною причиною зростання цін на пальне, а обсяг російського палива, обіцяний Трампом, не матиме значного впливу на ринок. Позиція США щодо посередництва у врегулюванні конфлікту в Україні наразі перебуває в глухому куті.