Журналісти Kyiv Independent у відео на YouTube детально проаналізували події 2 листопада біля об'єкта Національної гвардії під Києвом, які призвели до поширення дезінформації про «камери тортур» та нібито постраждалого 14-річного хлопчика. Матеріал розвінчує російські наративи, що виникли на тлі реальної напруги навколо мобілізації в Україні.
Під час протесту біля об'єкта, де утримувалися мобілізовані, виникла сутичка з правоохоронцями. Попри те, що двоє осіб отримали травми через спробу втечі, а один мав зв'язки з російськими силами, в мережі почали поширюватись історії про масові побиття та знущання. Журналісти Kyiv Independent, які були на місці подій, пояснюють, як ці фейки розповсюджувалися та яку роль відіграли певні особи у створенні провокації.
Події 2 листопада: хронологія та фейкові наративи
За словами журналіста Kyiv Independent, який був на місці, близько 100-150 людей зібралося біля об'єкта, де утримувалися мобілізовані. Серед натовпу була жінка в одязі медпрацівниці, яка стверджувала, що надає допомогу постраждалим усередині. Попри заяви командира Національної гвардії Олександра Півненка про те, що четверо поранених були затримані за спробу дезертирства, натовп вимагав випустити утримуваних. Ситуація швидко ескалувала: протестувальники почали кидати яйця та пляшки з водою.
Журналіст зауважив, що тоді на місці було небагато представників ЗМІ, але багато людей вели прямі трансляції на своїх телефонах. Перші повідомлення в анонімних Telegram-каналах, деякі з яких пов'язані з Росією, поширювали емоційні заголовки про 40 чоловіків, нібито замкнених у підвалі. Ці повідомлення викликали обурення українців в мережі.
Об'єкт, де утримувалися мобілізовані, виявився тимчасовим місцем утримання для тих, хто пройшов процес призову, але ще не відправлений на базову підготовку. Це пояснюється логістичними труднощами мобілізації та необхідністю уникати концентрації військових на базах, які можуть бути цілями для ударів. Умови утримання, за словами журналіста, були стандартними для української армії: двоярусні ліжка, чисті санвузли.
З чотирьох травмованих осіб двоє були дезертирами, а один мав тісні зв'язки з російськими окупаційними силами. Решта 17 осіб, які вийшли з об'єкта, були просто мобілізованими.
Журналісти-розслідувачі Slidstvo.Info з'ясували, що жінка в костюмі медпрацівниці, яка представилася Валентиною Муладою, насправді є косметологинею та естетичним хірургом. Компанія, яку вона нібито представляла, припинила діяльність у 2023 році. За даними слідства, вона діяла в змові з родичем одного з дезертирів з метою його визволення, можливо, за хабар у 7000 доларів. Це, на думку журналістів, свідчить про інсценовану провокацію.
Також на місці був чоловік, який представився правозахисником Андрієм Рочом, і повторював тези про «тортури», не маючи доказів. Окремо відзначено 14-15-річного хлопця, який лазив по дереву біля об'єкта, кидав цеглини та знімав події на телефон. Після обстрілу сльозогінним газом він впав на територію об'єкта, а згодом його вивели у мотлоху.
Натовп, що зростав до 400-500 осіб, намагався прорватися крізь ворота, пошкодити автобус, в якому вивозили мобілізованих, та блокувати його рух. У відповідь правоохоронці застосували сльозогінний газ і зробили постріли в повітря. Ситуацію намагався врегулювати голова Офісу Президента Кирило Буданов.
Журналісти Kyiv Independent зазначають, що хоча мобілізація є чутливою темою, російська пропаганда активно використовує такі події для поширення наративів про «повстання» та «тортури» в Україні. Попри це, більшість українців підтримують продовження боротьби. Однак, індивідуальні обставини та страхи мобілізованих і їхніх родин також є реальністю.
На наступний день після подій, у соцмережах поширилося фото того самого 14-річного хлопчика, якого видавали за жертву «камер тортур». Це фото стало вірусним і було використано, зокрема, лідеркою партії AfD Алісою Вайдель у Німеччині, для просування російського фейкового наративу.