25 квітня Верховна Рада України підтримала у другому читанні законопроект № 8449-д, що мав би забезпечити конкурентні умови виробництва електроенергії з альтернативних джерел. Закон розроблявся перш за все для регулювання роботи великих виробників електроенергії з ВДЕ. Натомість деякі внесені поправки унеможливлять розвиток домашніх сонячних станцій і негативно вплинуть на розвиток розподіленої генерації в Україні в цілому. Адже фундаментом глобального переходу до «зеленої» енергетики є принцип 3D: Decentralization, Decarbonization, Digitalization. Один з них, децентралізацію, український парламент суттєво підкосив.
Про що йдеться
«Поправка 24», напевно, стане загальною назвою для всіх законодавчих норм, що блокують розвиток генерації з ВДЕ, аргументуючи це «благими намірами». Норма закону вимагає, щоб сонячні електростанції домогосподарств, що отримують «зелений тариф», були розташовані винятково на дахах та/або фасадах будівель та інших капітальних споруд.
На практиці це означає, що мало хто з українців зможе встановити собі станцію понад 10 кВт (при дозволеній максимальній потужності домашньої СЕС 30 кВт), оскільки дахові конструкції приватних будинків здебільшого просто не вмістять потужніші конструкції. Законом, щоправда, максимальна потужність збільшена до 50 кВт, що є кроком на зустріч розвитку домашньої генерації, але за умови дії заборони на наземні станції ця норма втрачає свій позитивний ефект.
Суто технічна примітка: щоб розмістити сонячну електростанцію потужністю 30 кВт потрібно від 200 м2. Чи в багатьох українців ми бачили дах будинку із такою площею? Тому норма про збільшення потужності для домогосподарства до 50 кВт дуже нагадує казку про лисицю й журавля — формально запропоноване «покращення» на практиці не можна використати.
Навіщо затвердили поправку?
Треба зазначити, що в законопроекті є і досить прогресивні норми щодо підтримки і розвитку великої генерації. Зокрема, спрощується процедура встановлення малих станцій потужністю до 150 кВт для бізнесу, що може призвести до появи нового класу проз’юмерів серед бізнесу.
Але ключова помилка, на думку експертів, полягає в тому, що законодавець спробував одним нормативним актом врегулювати і малу, і велику генерацію. При цьому, приділивши останній увагу за «залишковим принципом». Так, упорядкування проведення цінових «зелених» аукціонів значно пришвидшить модернізацію всієї галузі. Однак, в законі залишається велика кількість протиріч, зокрема стосовно малої генерації, що може негативно вплинути на її розвиток.
Втім, поправка 24 стосується іншої сфери, а саме, малої домашньої генерації енергії від СЕС. Аргументація авторів поправки (ініціатором нововведення є народний депутат Олександр Домбровський, Член депутатської фракції ПАРТІЇ «БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА»), полягає у боротьбі з недобросовісними власниками СЕС. Вже зафіксовано випадки, коли підприємці купують цілі вулиці у закинутих селах і підключають там гірлянди «домашніх» СЕС. Вони використовують інструмент для підтримки домашніх проз’юмерів щоб уникнути ліцензування. За нашими даними, поправку запропонувало Міністерство енергетики та вугільної промисловості і лише формально була внесена головою Комітету.
Втім, Комітету ВР з питань ПЕК, ядерної політики та ядерної безпеки слід було обговорити з експертами ринку альтернативні інструменти, які б не обмежували інтереси добросовісних власників СЕС. Не допустити зазначених вище зловживань можна зовсім іншими способами, а от карати всіх українців, що хочуть встановити сонячні електростанції за зловживання окремими індивідами — невірна та шкідлива практика. Розподілена мала генерація електроенергії з ВДЕ повинна розвиватися без штучних обмежень з боку держави, оскільки вона є необхідною складовою безвуглецевої «зеленої» економіки майбутнього.
Андрій Зінченко, співзасновник Greencubator, закликає об’єднуватися для ефективного захисту прав проз’юмерів
Статистика українських домашніх СЕС
За даними Держенергоефективності, на сьогодні 8850 українських сімей встановили домашні СЕС потужністю до 30 КВт та інвестували в місцеву генерацію 180 млн євро. Майже 1400 домашніх СЕС з’явилися лише за I квартал 2019 року. І хоча попит на встановлення домашніх СЕС зростає в Україні постійно, ринок все ще дуже малий: зазначена цифра складає лише 0,1% від загальної кількості домогосподарств (всього їх 6,5 млн).
Власники домашніх СЕС — це звичайні громадяни України, що підтримують розподілену генерацією грошима зі своїх родинних бюджетів. Вони вже стали проз’юмерами, тобто, одночасно і споживачами, і виробниками електроенергії. Решту українців не потрібно позбавляти такої можливості, але саме це станеться зі вступом в силу поправки 24.
Що робити далі?
Отже, зміни до законопроекту № 8449-д, що різко обмежують можливість українців долучитись до розподіленої генерації електроенергії, затверджені. У випадку вступу їх в силу, українці не матимуть права встановлювати домашні електростанції на своїх приватних земельних ділянках. Нововведення грають на користь монополістам ринку, радують вугільне лобі й тішать застарілі обленерго.
Але є чимала кількість громадян, чиї права та законні інтереси постраждали від поправки 24. Ми закликаємо всіх долучитися до створення членської організації, що буде захищати інтереси малих виробників електроенергії, активних споживачів, проз’юмерів, адептів ВДЕ в Україні. Сформуємо єдиний спільний ресурс для впливу на органи влади, що визначають політику в сфері енергетики. І так, всі учасники будуть самі оплачувати діяльність своїми внесками. Напряму зацікавлені в протидії «поправці 24» та іншим подібним законам:
- майже 9000 власників вже встановлених домашніх СЕС;
- українці, які планують долучитися до розподіленої генерації з ВДЕ;
- працівники в бізнесах, що встановлюють домашні електростанції,
- а також працівники банків, що фінансують такі проекти, — вони втратили десятки тисяч клієнтів в угоду монопольним інтересам.
За енергетичні права доведеться боротися, а коли об’єднаються десятки й сотні тисяч свідомих споживачів — побачимо, на що вони здатні. Готових долучитися просимо залишати свої контакти в спеціальній формі.