Галасюк нагадує, що скандали навколо терміну посилилися після заяв посадовців: зокрема голова фінансового комітету парламенту наприкінці минулого року і заступниця міністра економіки говорили про низьку продуктивність як пояснення низьких зарплат. Це викликало хвилю обурення в соцмережах — люди відповідали, що працюють понаднормово, особливо під час війни, а продуктивність гальмують застарілі технології, брак інвестицій, дорогі кредити, логістичні проблеми та корупція.
Як у відео пояснюють «продуктивність праці»
Автор наголошує, що продуктивність вимірюють у грошах — найчастіше через ВВП, поділений:
Читайте також: Іноземні інвестиції тікають з Аргентини попри «економічне диво» Мілея — що відлякує бізнес
- або на кількість працюючих людей,
- або (точніше) на кількість відпрацьованих годин.
Для простого порівняння між країнами він пропонує дивитися на ВВП на душу населення, а ще точніше — на ВВП за паритетом купівельної спроможності (ПКС), який враховує різницю в рівні цін.
Де, за словами Галасюка, Україна в глобальних рейтингах
У відео стверджується, що Україна за ВВП на душу населення (ПКС) перебуває на 119 місці у світі. Автор називає орієнтиром показник 16 300 доларів і пропонує сприймати його як «стелю» для середньої зарплати в країні, бо рівень доходів громадян і прибутковості бізнесу є похідними від масштабу економіки.
Також у відео наводиться порівняння з іншими країнами:
- Україна має близько 36% показника Польщі,
- близько 46% показника Туреччини,
- відстає від розвинутих країн у 4–6 разів,
- а від Сінгапуру — приблизно у 8 разів (Сінгапур названо на рівні 132 000 доларів за ПКС).
Приклад з бізнесом: Польща проти України
Щоб показати зв’язок між масштабом економіки та зарплатами, автор порівнює найбільші компанії. У відео звучить теза, що виручка найбільшої польської компанії (згадується PKN) становить близько 55 млрд євро на рік, тоді як найбільші українські компанії — близько 5 млрд євро, тобто різниця близько в 11 разів. На цій підставі Галасюк робить висновок: «великий бізнес» у Польщі значно масштабніший, а отже й економічна база для високих зарплат інша.
«Глибинна причина» низької продуктивності: сировинна спеціалізація
Ключова теза відео — Україна залишається країною з домінуванням сировинної моделі:
- у відео заявляється, що понад 60% експорту становить необроблена сировина,
- а якщо додати товари з мінімальною обробкою — частка може бути понад 70%.
Оскільки сировина коштує значно дешевше за готову технологічну продукцію, країна отримує менше доданої вартості, що й обмежує зарплати, інвестиції та можливості держави. У цьому контексті автор використовує різке визначення, що Україна в такій моделі перетворюється на «ресурсний центр» або «сировинну колонію».
Окрема теза про IT
Галасюк також стверджує, що навіть українська ІТ-галузь, попри вагу в економіці, часто продає назовні не продукт, а «людино-години», і це теж обмежує ефект на загальну економічну складність та рівень добробуту.
Що передувало
У відео підкреслюється, що дискусія про продуктивність в Україні часто переходить у взаємні звинувачення — або працівників, або держави й бізнесу. Автор закликає дивитися глибше: не на «моральні оцінки праці», а на те, яку додану вартість створює економіка, що саме експортує країна і наскільки складною є її промислова структура.
Читайте також: YouTube проти Голлівуду: блогери перетворюються на нових медіамагнатів