Від дипломатії — до економічних ударів
Початок 2026 року ознаменувався не зближенням, а погіршенням відносин між Брюсселем і Пекіном. ЄС дедалі активніше переходить до політики диверсифікації ризиків (de-risking) та торговельного захисту, тоді як Китай, за оцінками аналітиків, не демонструє готовності змінювати власну експортно-орієнтовану модель.
Ескалація вийшла за межі політичної риторики та переросла у прямі дії проти чутливих секторів економіки.
Читайте також: Чи загрожує світу новий фінансовий крах: інвестори все частіше порівнюють бум ШІ з дотком-бульбашкою 2000 року
Китай ввів жорсткі мита проти європейських товарів
23 грудня Китай запровадив тимчасові антисубсидиційні мита на європейську молочну продукцію. Ставки коливаються від 22% до 427%, що фактично закриває китайський ринок для значної частини виробників з Європи.
Під обмеження потрапили, зокрема, непідсолоджене молоко, вершки та елітні сири, включно з французькими рокфором і камамбером. Хоча обсяг імпорту цієї продукції до Китаю у 2024 році становив $589 млн, політичний сигнал Пекіна виявився значно масштабнішим.
Відповідь на мита ЄС проти китайських електромобілів
У Єврокомісії заявили, що дії Китаю є необґрунтованими та базуються на сумнівних звинуваченнях. Водночас у Брюсселі визнають: Пекін фактично відповів на рішення ЄС від жовтня 2024 року щодо запровадження високих мит на китайські електромобілі, які масово постачалися на європейський ринок завдяки державним субсидіям КНР.
Окреме занепокоєння у Китаї викликали спроби німецького автоконцерну Volkswagen домогтися винятків із цих мит.
€304,5 млрд торговельного дефіциту
Ключовою причиною конфлікту залишається глибокий торговельний дисбаланс. За підсумками 2024 року дефіцит торгівлі ЄС з Китаєм сягнув €304,5 млрд.
- імпорт з Китаю — €517,8 млрд
- експорт до Китаю — €213,3 млрд
Таким чином, обсяг китайського експорту до Європи більш ніж удвічі перевищує зворотний потік товарів. Європейські виробники втрачають позиції на китайському ринку через політику імпортозаміщення, протекціонізм КНР та уповільнення внутрішнього споживання в Китаї.
Політичні маневри та спроби діалогу
На тлі загострення ситуації відбуваються спроби дипломатичного балансування. Прем’єр-міністр Ірландії Міхал Мартін на початку січня відвідав Пекін, наголошуючи на необхідності сталої рамкової угоди між сторонами. Візит має особливе значення, оскільки Ірландія є великим експортером молочної продукції та у другому півріччі головуватиме в Раді ЄС.
Очікується також візит до Китаю канцлера Німеччини Фрідріх Мерц, який перебуватиме під тиском як європейських партнерів, так і німецьких автовиробників.
Прогнози: напруження лише зростатиме
Аналітики прогнозують подальше загострення у 2026 році. Президент Франції Емманюель Макрон раніше попередив: якщо Пекін не погодиться на чесне перебалансування торгівлі, Європа не матиме іншого вибору, окрім посилення протекціоністських заходів.
Таким чином, ЄС поступово переходить від декларацій про стратегічну автономію до жорсткої економічної оборони, тоді як Китай, за оцінками експертів, намагатиметься випробувати єдність Європи, тиснучи на найуразливіші галузі окремих країн-членів.
Читайте також: Низька продуктивність праці в Україні: чому проблема не в «ліні» працівників — пояснює Віктор Галасюк