«Рекордне зростання ChatGPT» і тривожний сигнал від конкурента
У відео Галасюк наголошує на масштабі поширення ChatGPT: сервіс, за його словами, набрав перші 100 млн користувачів за кілька місяців і вже вийшов на 800 млн у світі — близько 10% населення планети. На цьому тлі Anthropic опублікувала дослідження, яке ставить під сумнів оптимістичну тезу про те, що ШІ автоматично стане «еквалайзером» для країн і бізнесів.
ШІ як фактор розриву, подібного до промислової революції
Ключовий висновок, який наводиться у сюжеті: ШІ може запустити нову хвилю економічної дивергенції — розходження траєкторій розвитку країн, подібне за ефектом до промислової революції. Замість того, щоб допомогти країнам, що розвиваються, наздогнати лідерів, технологія може зробити розвинені держави ще продуктивнішими, а інші — залишити позаду.
Читайте також: Європа на межі нового конфлікту: загострення довкола Гренландії руйнує єдність НАТО
Головний економіст Anthropic Пітер Макрорі, як зазначається у відео, попереджає: якщо приріст продуктивності реалізується лише у тих, хто впровадив ШІ раніше (early adopters), це призведе до масштабного розриву у рівні життя та добробуті.
1–2% продуктивності для США: «game changer» на десятиліття
За оцінками Anthropic, впровадження ШІ може додати 1–2 відсоткові пункти до щорічного зростання продуктивності праці у США протягом наступного десятиліття. Для розвиненої економіки, де нормальне зростання продуктивності часто близьке до 1%, такий стрибок називається переломним — порівнюваним із ефектом від появи інтернету або навіть електрифікації.
Окремо згадується, що вже близько половини робочих місць можуть використовувати ШІ для виконання щонайменше чверті завдань. Рік тому, за наведеними даними, цей показник становив 36%.
Дві моделі використання: «клуб багатих» і країни-аутсорсери
Anthropic, за словами Галасюка, проаналізувала анонімізовані дані мільйонів взаємодій у Claude (безкоштовні, платні й корпоративні підписки) і побачила чіткий поділ:
- Багаті країни з високим ВВП на душу населення використовують ШІ переважно для роботи та «knowledge intensive» завдань: програмування, фінансового аналізу, стратегічного планування. Серед лідерів названі США, Велика Британія, Японія, Південна Корея. Такі користувачі, особливо з вищою освітою, отримують додаткову перевагу — краще формулюють запити (промпти) і отримують якісніші результати, що створює «замкнене коло» зростання продуктивності.
- Країни, що розвиваються, частіше застосовують ШІ для навчання або виконання конкретних аутсорс-завдань, але поки що це не перетворюється на вимірюваний приріст продуктивності на рівні економіки.
У відео окремо згадані приклади:
- Індонезія — активне використання ШІ для освіти та навчальних робіт;
- Бразилія — несподіваний «хаб» юридичного ШІ через складну бюрократичну правову систему;
- Балкани — висока частка використання для робочих завдань, імовірно через ІТ-аутсорсинг і фриланс.
Чому бідні країни не наздоганяють: ціна, інфраструктура, освіта
У сюжеті перелічуються причини, які стримують країни з нижчим рівнем доходу:
- вартість технологій (підписки на професійні версії на кшталт ChatGPT Plus чи Claude Pro — близько $20/місяць);
- нерівність інфраструктури та доступу до якісного інтернету і часу для експериментів;
- рівень освіти, який прямо впливає на здатність ефективно використовувати ШІ.
Галасюк формулює тезу: ШІ сам по собі людину «не переможе», але людина, яка вміє користуватися ШІ, безумовно матиме перевагу над тією, хто цього не робить.
Пілот у Руанді: Anthropic дає безкоштовний Claude Pro випускникам
Як приклад протидії дивергенції у відео згадується пілотний проєкт у Руанді: Anthropic надала випускникам місцевих університетів річний безкоштовний доступ до Claude Pro, щоб змістити використання ШІ від навчання до реальної роботи — програмування, аналітики, дизайну та інших професійних задач.
Подібні попередження вже лунають від Microsoft та МВФ
У сюжеті також згадано, що президент Microsoft Бред Сміт у розмові з Financial Times заявляв: без активного втручання ШІ «увічнить і розширить» розрив між глобальною північчю та півднем. Аналогічні побоювання раніше висловлювали й у МВФ: ШІ може вплинути на 60% робочих місць у розвинених країнах, але лише на 26% — у країнах з низькими доходами.
Висновок сюжету
Ризик, який підкреслюється в ефірі, полягає в тому, що багаті країни отримають надприбутки від автоматизації, а бідні — втратять свою традиційну перевагу у вигляді дешевої робочої сили і не отримають технологічного «дивіденду», який визначатиме конкурентоздатність бізнесу в майбутньому.
Читайте також: Пітер Тіль: конкуренція знищує бізнес, а мета підприємця — створити монополію