За її словами, нинішній Давос проходив на тлі нової хвилі переговорів щодо можливого «мирного врегулювання» війни Росії проти України та паралельних контактів США з Україною і Росією. Саме це визначало тон багатьох розмов як на публічних панелях, так і за зачиненими дверима.
Україна в Давосі: не головна тема, але постійний фокус
Хоча Україна формально не є центральною темою Всесвітнього економічного форуму, вона залишається постійною частиною актуального порядку денного. За словами Гуменюк, після 2014 року українська присутність у Давосі суттєво зросла: від традиційних українських сніданків до окремого Українського дому та павільйону, які працюють протягом усього форуму.
Читайте також: Подкаст «Коли все має значення»: як завершується перший рік другого терміну Трампа і що це означає для США та України
Цього року особливий акцент робився не лише на війні як такій, а й на Україні як потенційному технологічному та оборонному хабі. Українські військові та представники оборонного сектору презентували розробки у сфері дронів, штучного інтелекту та співпраці з західними компаніями.
Переговори зі США і символи «обережного оптимізму»
Гуменюк зазначила, що в Давосі було помітно обережний оптимізм з боку американських та українських представників, хоча реальних зрушень у питанні миру наразі немає. Для України, за її словами, важливий сам процес переговорів — як сигнал для Європи й Росії, що Сполучені Штати не «вийшли з гри» та не відмовилися від підтримки Києва.
Окремим символічним моментом стала участь американських переговорників у заходах української сторони, що демонструвало наявність прямого контакту між командами.
Європейці між страхом і прагматизмом
Однією з головних тем закулісних дискусій стало питання: як Європі поводитися з Америкою Трампа — жорстко чи максимально обережно. За словами Гуменюк, у Давосі чітко відчувалися різні підходи:
- частина європейських політиків вважає, що США потрібно стримувати і прямо говорити про загрози, включно з ризиками для НАТО;
- інші переконані, що з Трампом слід діяти максимально обережно, не провокуючи конфронтацію, навіть якщо це виглядає принизливо.
Показовим став виступ міністра закордонних справ Польщі Радослав Сікорський, який говорив з американською стороною мовою цифр, наголошуючи на масштабах європейської допомоги Україні та спростовуючи тезу про «безплатну безпеку» Європи за рахунок США.
Гренландія, НАТО і страх перед майбутнім
Заяви Дональд Трамп щодо Гренландії стали для багатьох європейців шоком і каталізатором ширших страхів. У кулуарах Давоса, за словами Гуменюк, серйозно обговорювали сценарії, за яких США можуть не виконати гарантії колективної безпеки НАТО.
Особливо гостро це питання звучало в контексті можливих загроз для Балтійських країн. Частина експертів прямо говорила, що Європа має готуватися до ситуації, коли їй доведеться захищати себе без участі США.
Українська позиція: між вдячністю і жорсткою правдою
Гуменюк наголосила, що українські представники в Давосі опинилися у складному балансі. З одного боку — необхідність дякувати європейським союзникам за підтримку. З іншого — потреба жорстко нагадувати, що безпека України є безпекою всієї Європи, а залежність від американської зброї та рішень залишається критичним ризиком.
Промова президента Володимир Зеленський, у якій він заявив, що Європа за рік так і не зробила достатніх висновків щодо власної безпеки, стала відображенням настроїв багатьох українців.
Давос як дзеркало нової реальності
За підсумком, нинішній Давос, за словами Наталі Гуменюк, показав: світ входить у фазу жорсткого прагматизму, де цінності дедалі частіше поступаються місцем фінансам, безпеці та інтересам великих гравців. Для України ж ключовим завданням залишається — втриматися в цій складній грі, не втративши підтримку союзників і не погодившись на рішення, які можуть коштувати державності.
Читайте також: Останнє попередження Європі. Що трапилось в Давосі?