«Нові дати» миру, референдум і вибори: як це обговорювали
У програмі згадали хвилю дискусій після публікації Financial Times про нібито підготовку в Україні виборчого сценарію та можливого референдуму щодо параметрів майбутньої мирної угоди, зокрема в контексті американського тиску та дедлайнів. У відповідь Президент Володимир Зеленський публічно заперечував наявність плану оголошувати вибори 24 лютого 2026 року, наголошуючи, що передумовою має бути припинення вогню та безпекові умови.
Окремо у випуску переказали зміст матеріалів про дипломатичні й політичні розрахунки навколо переговорного процесу та можливих компромісів. Зокрема, «Українська правда» переказувала інтерв’ю/матеріал The Atlantic із Саймоном Шустером, де акцентувалися мотиви американської політики та складність рішень щодо завершення війни.
Читайте також: «Російський слід» в Офісі генпрокурора: журналістка заявила про паспорти РФ, бізнес в «ЛНР» та податки до бюджету агресора
ЄС «швидше, але частково»: ще одна лінія дискусії
У підсумках також прозвучав сюжет про можливі євроінтеграційні рамки, які обговорюють у Європі: ідея «часткового» або поетапного наближення України до ЄС до повного виконання всіх реформ. Таку логіку в українському інформаційному полі пов’язували з публікаціями Politico та їх переказами/аналізом у медіа.
Ведуча при цьому підкреслювала ризик «обіцянок наперед» без реального темпу реформ, наводячи приклади суспільних претензій до інституцій та антикорупційного блоку.
Єрмак після відставки: тиша Банкової і підозри щодо «бек-офісу»
Окремий сегмент програми присвячений темі Андрія Єрмака: у випуску згадали журналістські матеріали про його неформальні контакти та активність після відставки, а також критику на адресу влади за відсутність публічних пояснень. У підсумках наголосили, що в публічному просторі зростає кількість запитань до НАБУ/САП і влади загалом — чи не перетворюється антикорупційний блок на поле політичних торгів і взаємних «страховок».
Мобілізація та криза довіри: резонансні заяви і справи ТЦК
У випуску згадали одразу кілька ліній, які накладаються одна на одну: суспільне виснаження, конфліктність теми мобілізації, скандали навколо дій ТЦК і претензії до парламенту щодо затягування «мотивуючих контрактів» та чітких правил служби. Окремо у програмі відзначили резонанс навколо публічної відповіді Зеленського студенту про відсутність «рабства» — у трактуванні авторів випуску це спричинило нову хвилю дискусій про комунікацію Верховного головнокомандувача з суспільством.
«Поховали, але він живий»: прецедент після обміну та питання до експертиз
Ще одна тема «Підсумків» — історія військового Назара Далецького, якого вважали загиблим і поховали після ДНК-ідентифікації, але згодом він повернувся під час обміну. У випуску підкреслили, що кейс уже створив правовий і моральний прецедент: що робити з виплатами, як встановити відповідальних за помилку, і як не допустити повторення.
Міжнародний скандал у спорті: шолом пам’яті та дискваліфікація Гераскевича
Найгучнішим фінальним блоком став кейс Владислава Гераскевича (скелетон): за версією програми, організатори заборонили йому використовувати шолом із фото загиблих через війну українських атлетів, а після відмови зняти символіку — відсторонили від старту. У підсумках наголошували на контрасті: в міжнародному спорті суворо трактують українські меморіальні меседжі, водночас реагуючи слабше на інші політичні прояви.
Читайте також: Гераскевич зробив першу заяву після судового засідання CAS: повернутися на трасу Олімпіади вже не встигне