Статистика падіння Згідно з останніми даними, медіанна швидкість мобільного інтернету в Україні становить лише 45 Мбіт/с (86-те місце у світі). Фіксований інтернет демонструє трохи кращі результати — 92 Мбіт/с (77-ме місце), проте обидва значення є нижчими за середні по планеті. Для порівняння, у сусідній Польщі швидкість мобільного зв’язку сягає 114 Мбіт/с, а домашнього інтернету — 195 Мбіт/с.
Унікальність української моделі Український ринок історично формувався як максимально децентралізований. На відміну від Заходу, де великі корпорації десятиліттями тримали клієнтів на застарілих мідних дротах, в Україні у 2000-х з’явилися сотні приватних провайдерів. Це створило унікальну екосистему:
Читайте також: Подання декларації ФОП 3 групи за І квартал 2026 року: покрокова інструкція
- Висока конкуренція: у Києві на одного клієнта можуть одночасно претендувати до 14 компаній.
- Низька ціна: український інтернет залишається одним із найдешевших у світі.
- Стійкість: саме диверсифікація мереж дозволила швидко відновлювати зв’язок у перші місяці повномасштабного вторгнення 2022 року, коли удари по інфраструктурі не змогли повністю «покласти» мережу.
Пастка фрагментації Проте сьогодні ця перевага перетворюється на гальмо. Модернізація мереж до рівня 5G або гігабітних стандартів потребує колосальних капіталовкладень. Дрібні локальні провайдери не мають ресурсу для оновлення інфраструктури цілих міст. Водночас спроба штучного укрупнення ринку несе політичні ризики, адже лідери ринку часто мають зв’язки з іноземним (зокрема російським) капіталом.
Європейський шлях: Open Access Виходом для України може стати модель Open Access, яка успішно працює в ЄС. Її суть полягає у наступному:
- Держава або незалежний оператор інвестує у фундаментальну інфраструктуру (магістральні кабелі).
- Доступ до цієї «спільної мережі» надається приватним компаніям на основі відкритих аукціонів.
- Провайдери конкурують між собою за якість сервісу та тарифні плани, не витрачаючи мільярди на паралельне прокладання дротів.
Такий підхід дозволить зберегти соціально-підприємницьку тканину українського ринку — тисячі малих бізнесів — і водночас здійснити технологічний стрибок до рівня Сінгапуру чи ОАЕ.
Читайте також: Податковий хаос у Раді: як уряд "завалив" підготовку до вимог МВФ