Кадрові рокіровки: Умєров, Шмигаль та «свої люди»
На одній із частин записів зафіксована розмова між тодішнім міністром оборони Рустемом Умєровим та Тимуром Міндічем. Співрозмовники обговорюють зміну складу Кабінету Міністрів та кандидатуру майбутнього очільника оборонного відомства.
Згідно з «плівками», Міндіч висловлює різке невдоволення чинним прем’єр-міністром Денисом Шмигалем, називаючи його «не нашою людиною» та звинувачуючи у відсутності відданості. Натомість бізнесмен пропонує призначити на посаду першого віцепрем’єра «Мішу» (ймовірно, Михайла Федорова), вважаючи такий крок більш вигідним.
Читайте також: Президент знав? Невідомі подробиці операції Мідас: «плівки Міндіча» та корупційні зв’язки у верхівці влади
Також обговорювався кандидат на посаду міністра оборони (ймовірно, Ігор Клименко). Міндіч висловив скепсис щодо його призначення, іронізуючи, що і Шмигаль, і цей кандидат «геніально можуть розвалити все за ніч».
Битва за крісло посла у США
Окремий блок розмов стосується заміни Оксани Маркарової на посаді посла України в Сполучених Штатах. Умєров переказує Міндічу слова президента про дефіцит кадрів: «Там немає людей».
Серед кандидатур, що обговорювалися:
- Герман Галущенко: за словами Умєрова, він «ментально найближчий» до президента. Міндіч підтверджує, що він «зрозумілий».
- Ольга Стефанішина: її кандидатуру відкинули через наявність підозри.
- Світлана Гринчук: Міндіч наполягав на її призначенні, аргументуючи це тим, що вона буде «комфортною для деда» (ймовірно, маючи на увазі Дональда Трампа).
Співрозмовники підкреслюють, що ключову роль у «збиванні» кандидатів та фінальних рішеннях відігравав Андрій (ймовірно, голова ОП Андрій Єрмак), який прагне «контролювати цю поляну на 100%».
Таємничий «Проєкт 23» та сотні мільйонів кешу
Найбільш загадковою частиною злитих матеріалів є згадка про «Проєкт 23». Журналісти-розслідувачі припускають, що це може бути своєрідний «общак» або фонд для фінансування непублічних видатків.
У діалозі Міндіч та Умєров обговорюють певну особу, пов’язану з державою (наявність водія за державний кошт), яка має «200 мільйонів кешу». Міндіч описує схему накопичення коштів: «Звідси три, звідси п’ять... у нього немає витрат, водію платить 300 доларів, і то за держрахунок».
Народний депутат Ярослав Железняк, який опублікував розшифровки, обіцяє оприлюднити наступні частини записів, які мають розкрити більше деталей про фінансові махінації та реальних кураторів української економіки.
Читайте також: Удар по Туапсе, канібалізм у ВСРФ та технологічний прорив України: головне за 1525-й день війни