Від розпиляної авіації 90-х до воїна ЗСУ
Шлях Юрія Зозулі в бізнес розпочався зі звинувачень на адресу колишнього політичного керівництва країни. Завершивши військове училище з червоним дипломом, він працював авіаційним інженером і створював алгоритми для військової техніки, зокрема досконало знав літаки Су-27. Однак у 1990-х роках під приводом «перебудови та роззброєння» його фактично виставили з армії.
Після того, як українську авіацію почали знищувати, колишній військовий науковець заснував першу компанію. Згодом його бізнес розрісся до будівництва гідро- та атомних електростанцій, а також проєктів на кшталт Kyiv Smart City. Отримані прибутки Зозуля інвестував у своє хобі — вейкбординг.
Читайте також: Ім’я Івана Кононенка — на Олімпіаді: у Х-Park нагадали про пам’ять загиблих спортсменів
З початком великої війни у 2022 році підприємцю довелося знову повернутися до армії. Хоча він розраховував, що його досвід знадобиться для навчання на винищувачах F-16, через вік Зозулю направили до легкої піхоти в ТРО. Пройшовши вишкіл командирів, він очолив підрозділ РМГ «Північ». За словами засновника X-Park, 30-річний досвід управління в бізнесі допомагає йому на фронті, оскільки армійське командування — це така ж менеджерська робота, але з набагато вищою відповідальністю, де замість майна ти ризикуєш людськими життями.
Франшиза за 100 тисяч євро та містика Чортория
Ідея створити великий спортивний об'єкт на острові Муромець свого часу викликала лише кпини з боку тодішнього мера Києва Леоніда Черновецького. Попри скепсис влади, Зозуля вирішив побудувати першу в Україні канатну дорогу, аби зробити елітарний і дорогий катерний вейкбординг доступним для звичайних студентів.
Місце для парку обирали за допомогою німецьких франчайзерів. За дослідження всіх 60 водойм Києва бізнесмен заплатив 100 тисяч євро. Експертиза показала, що за хімічними показниками, відсутністю важких металів та кишкової палички для безпечного літнього купання дітей підходять лише дві водойми у місті, зокрема заплава річки Десьонка (Чорторой).
Сам Юрій Зозуля жартує про містичний зв'язок своєї франшизи з локацією: за легендами, урочище Чорторой має вихід до потойбічного світу та відкриває канали майбутнього, а його прізвище означає птаха-віщуна. Загалом в інфраструктуру X-Park на території 35 гектарів було інвестовано близько 400 мільйонів гривень, залучено 36 співінвесторів на 42 локаціях, а сума щорічних податків від роботи за сезон сягає 16–18 мільйонів гривень.
Більше 10 прильотів та балістика над парком
Територія X-Park є відкритою та великою, через що регулярно страждає від обстрілів. Оскільки парк розташований на північному напрямку Києва, саме через цей острів на столицю часто заходять російські дрони-камікадзе типу «Шахед». Українські сили ППО намагаються збивати їх над незаселеними лісовими та водними зонами парку.
За час війни на території зафіксували вже понад 10 прильотів. Найбільш руйнівним став випадок, коли прямо над X-Park збили російську балістичну ракету. Уламки ворожого снаряда та протиракети комплексу Patriot розлетілися в радіусі кількох кілометрів аж до Північного (Московського) мосту. Падіння цих дрібних, але розпечених уламків повністю потрощило дахи дерев'яних конструкцій парку, прошиваючи по три поверхи будівель наскрізь. Навіть попри постійні руйнування, адміністрація щоразу відновлює локації. У вихідні дні парк продовжує приймати від 8 до 9 тисяч відвідувачів, а під час проведення фестивалів денна відвідуваність рекордно сягає 25 тисяч людей.
Мілітаризація спорту та адаптивний серфінг на пузі
Війна змусила X-Park змінити спортивний профіль. До 2022 року тут розвивали 191 вид спорту та активностей. Через виїзд керівників окремих федерацій за кордон частина секцій закрилася, натомість з'явилися нові мілітарні дисципліни. Україна стала світовим першопрохідцем у таких напрямках, як «дрон-снайпінг» (скидання вантажів з безпілотників по цілях на швидкість) та проходження смуг перешкод на FPV-дронах з імітацією вибухівки. Окрім цього, в парку прижилася американська гра корнхол та новітній водний спорт на підводному крилі з кермом — скутафойл.
Найважливішим напрямком роботи парку стала психологічна та фізична адаптація поранених ветеранів з високими ампутаціями. Юрій Зозуля наголошує, що класичний спорт потрібен лише 2% поранених, які планують йти в Паралімпійський спорт. Більшості військових із важким посттравматичним стресовим розладом (ПТСР) необхідно просто повернути бажання жити.
Найбільшу ефективність у подоланні суїцидальних настроїв серед ветеранів продемонстрував водний простір. Серед поранених бійців, навіть повністю незрячих чи без кількох кінцівок, надзвичайно популярною стала розвага — катання на канатній дорозі без дошки, просто на животі. Спеціально для реабілітаційних центрів у парку розробили гамаки, які наполовину занурені у воду, аби бійці могли самостійно спускатися у водойму.
Окремі ветерани досягають унікальних результатів в інклюзивному вейксерфінгу. Наприклад, боєць із високою ампутацією ноги виграв змагання, зумівши під час руху на дошці по хвилі стати на голову. Відео таких тренувань збирають мільйонні перегляди у шведських та американських мілітарних спільнотах, демонструючи світові стійкість українців. Для увічнення пам'яті тих, хто не повернувся з фронту, в X-Park створили інтерактивний меморіал — встановили 11 іменних лавок із QR-кодами з фотографіями та історіями загиблих працівників і спортсменів парку.
Конфлікт із державою та повоєнне майбутнє
Попри те, що доходи парку повністю забезпечують утримання військового підрозділу Юрія Зозулі, засновник заявляє про катастрофічні умови для ведення бізнесу в Україні через постійний тиск силовиків та податківців. Підприємець відверто зізнається, що від державних органів не чекає нічого, окрім чергових перевірок чи спроб «віджати» майно. Від рішення повністю закрити бізнес в Україні та виїхати за кордон його щоразу рятували лише окремі чесні правоохоронці, які допомагали боротися проти корумпованої системи власних же відомств.
Найбільшим ризиком повоєнного періоду Зозуля вважає закон про подвійне громадянство та корупцію чиновників, які через систему інвестиційних конкурсів можуть за хабарі віддати права на розвиток київських земель виснажених війною українських бізнесменів іноземним магнатам. Підприємець переконаний, що першочергове право на володіння та розвиток бізнесу після перемоги має належати виключно ветеранам та тим бізнесменам, які фінансували фронт і захищали землю.
Власна мрія засновника X-Park — збільшити кількість активностей до 210 видів, зафіксувати рекорд у Книзі рекордів Гіннеса та побудувати на кожній українській водоймі по канатній дорозі, перетворивши після перемоги X-Park на унікальний мілітарно-цивільний гібрид спорту та розваг.
Читайте також: В Україні відбулися перші зимові перегони бойових роботів: результати та перспективи НРК