За словами представників організації, яка сьогодні об'єднує 15 національно-визвольних рухів, Москва самостійно запустила процес власного руйнування. Завдання національних регіонів наразі — не намагатися врятувати імперію, а мінімізувати наслідки її неминучого розпаду шляхом створення суверенних, принципово нових держав.
Ознаки імперського краху: падіння економіки та «нафтові дощі»
Протягом останніх років Росія, яка веде виснажливу війну проти України, суттєво деградувала та фактично повернулася до свого справжнього, агресивно-колоніального образу. Навіть серед лояльного до влади населення стрімко тане рівень патріотизму через усвідомлення того, що країна летить у прірву.
Читайте також: Сльози мародерів та обвал ринку нерухомості: як війна добиває економіку РФ і Криму
Прояви системної кризи в РФ є очевидними:
- Демографічна катастрофа регіонів: Російська влада примусово або через фінансовий шантаж мобілізує чоловіків із національних республік, що призводить до масового розростання цвинтарів у глибинці та фізичного винищення чоловічого населення корінних народів.
- Перенесення війни на територію РФ: Українські ударні безпілотники регулярно атакують Підмосков'я, а на російських курортах та промислових об'єктах через успішні удари по нафтобазах дедалі частіше йдуть «нафтові дощі».
- Економічне піке: Суспільство стрімко скочується у злидні, а фінансові реалії початку 1990-х років невдовзі можуть здатися населенню «раєм».
- Міжнаціональна ворожнеча: Країну захлеснула хвиля ксенофобії, расизму та побутового нацизму, де представників корінних народів відкрито називають «понаїхавшими» та вимагають «кланятися в ноги росіянам».
На тлі міжнародної ізоляції, коли від Москви як від прокаженої відвертаються навіть колишні союзники, ідіотські «багатоходовочки» Володимира Путіна впевнено руйнують федерацію зсередини.
Суб'єктність без дозволу Москви: досвід сусідів
У Лізі вільних націй наголошують, що республіки мають повну презумпцію суб'єктності. Корінні народи є повноправними господарями своєї землі, її надр, лісів та річок, і для створення власних держав їм не потрібні дозволи ні від Кремля, ні від міжнародних інституцій типу ООН.
Яскравим орієнтиром для регіонів є успішний досвід колишніх союзних республік (Казахстану, Азербайджану, Узбекистану, Киргизстану), які у 1991 році вчасно відокремилися від Москви та побудували достойне життя. Наприклад, Башкортостан, який за часів СРСР зазнав потужної насильницької асиміляції, сьогодні активно взаємодіє з Казахстаном. Башкири наочно бачать, якого колосального економічного та культурного прогресу досяг суверенний Казахстан завдяки незалежності. За розрахунками економістів Ліги, якби Башкортостан не віддавав усі свої доходи імперському центру, його поточний економічний потенціал дозволяв би населенню жити на рівні Хорватії чи Португалії.
Імперська сутність російської ліберальної оппозиції
Рух категорично відмежовує себе від так званих «московських лібералів» (Ходорковського, Яшина, Кара-Мурзи та інших), вважаючи будь-яку співпрацю з ними приреченою на провал. Представники Ліги наголошують, що російська опозиція є такою ж імперською за своєю суттю, як і чинний кремлівський режим.
Головні розбіжності між національними рухами та лібералами РФ:
- Ігнорування політв'язнів республік: Російські ліберали жодним словом не згадують про лідера національно-визвольного руху Айраділя Хамедова, який уже 7 років перебуває у в'язниці лише за розмови про реальний федералізм.
- Страх втратити колоніальні ресурси: Західне крило російської опозиції відверто заявляє, що після приходу до влади вестиме колишню централізовану політику. Вони категорично проти деколонізації, оскільки у разі відокремлення Саха-Якутії, Сибіру чи Далекого Сходу Москва втратить контроль над алмазами, нафтою та золотом. Російські ліберали панічно бояться розпаду РФ на 15–20 незалежних держав, адже тоді Москві просто не буде чим платити пенсії власним громадянам.
«Московські обіцялкини м’яко стелють, коли ми їм потрібні для повалення Путіна, але їхня "прекрасна Росія майбутнього" заснована на наших ресурсах. В історії це завжди закінчується однаково — ГУЛАГами, розстрілами та знищенням наших мов і суверенітету. Більше цього не буде», — заявляють у Лізі.
Економічна програма Ліги: чотири кроки до суверенітету
Національні рухи ерзян, бурят, татар, саха, ойратів та башкортів уже розробили чітку програму дій для нових держав, засновану на горизонтальній кооперації.
Програма передбачає радикальні реформи одразу після розвалу імперії:
- Економічний суверенітет та права на недра: Усі стратегічні підприємства будуть негайно вилучені у федеральних корпорацій та повернуті у власність республіканських структур. Повністю припиниться викачування сировини; недра стануть базою для створення власної промисловості та продажу високотехнологічних продуктів замість дешевої нафти в бочках.
- Податки за місцем роботи: Налоги більше не йтимуть до Москви. Кожна республіка встановить власну гнучку систему низьких податків та пільг для національного бізнесу, щоб кошти працювали на будівництво місцевих шкіл, доріг та лікарень.
- Газифікація та ліквідація грабіжницьких тарифів: Регіони, які десятиліттями видобувають для Москви газ і вугілля, але самі живуть без опалення, встановлять абсолютний пріоритет внутрішніх нужд. Свобода республік забезпечить тепло в оселях за мінімальною собівартістю, назавжди позбавивши людей від необхідності опалювати будинки дровами у XXI столітті.
- Демографічне відродження: За рахунок повного володіння власними ресурсами кожна суверенна держава запровадить масштабні фінансові стимули для рождаемости. Народження дитини в незалежній республіці автоматично гарантуватиме їй високий фінансово забезпечений статус.
Кремлівський режим панічно боїться посилення Ліги, свідченням чого стало нещодавнє невдале замах на життя башкирського національного діяча Руслана Габбасова. Проте процеси деколонізації вже не зупинити — привид хаосу заглядає безпосередньо у вікна Кремля.
Читайте також: Наступ із Білорусі та «евакуація» посольств: чому нові погрози РФ є лише інформаційним блефом