Серед об'єктів, що зазнали пошкоджень, – Києво-Печерська лавра, національна кіностудія імені Олександра Довженка, а також житлові будинки, склади, поштовий термінал та приміщення суду. За даними Служби безпеки України, по Успенському собору Києво-Печерської лаври, об'єкту Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, було завдано удару безпілотником "Герань-2". Масштаб пошкоджень ще встановлюється.
Наслідки обстрілу Києва
У Святошинському районі столиці внаслідок атаки дрона загинуло подружжя, що мешкало на шостому поверсі багатоквартирного будинку. Пожежа охопила також п'ятий поверх. Рятувальникам вдалося врятувати 12 людей, серед них троє дітей. У Шевченківському районі пошкоджено будівлю Вищого антикорупційного суду, вибито вікна у дев'яти дев'ятиповерхових будинках. У Дарницькому районі загорілися приватні житлові будинки, утворилася велика вирва. Директор 12-ї лікарні Сергій Добров повідомив, що до медичних закладів доправили п'ятьох пацієнтів, одна з яких померла від отриманих травм. Серед поранених – щонайменше двоє дітей.
Читайте також: Саміт G7: Чи зможуть європейці переконати Трампа допомогти Україні?
Обстріл відрізнявся від попередніх, про що повідомив начальник управління комунікацій Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат. За його словами, окрім ракет "Іскандер-К" та "Х-101", застосовувалися також балістичні ракети та "Циркони". За даними Повітряних сил, шість ракет "Циркон" було випущено, п'ять з яких перехоплено. Начальник управління комунікацій Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат зауважив, що Росія використовує балістику та швидкісні "Циркони" через ешелоновану систему ППО Києва.
Удар по культурних об'єктах
По Києво-Печерській лаврі Росія вдарила безпілотником "Герань-2", який влучив по вівтарній частині Успенського собору. Пошкоджень зазнала також башта Іоанна Кушника, оборонна споруда XІ століття. Постраждав музей книги і друкарства, філія Національного історичного музею "Скарбниця". Загалом п'ять пам'яток національного значення зазнали пошкоджень різного ступеня. Міністерка культури Тетяна Бережна назвала удар по Лаврі одним із найважчих злочинів проти світової культурної спадщини. Після обстрілу Києво-Печерську лавру відвідав президент Володимир Зеленський, який оглянув масштаби руйнувань. На запитання журналістів, що б він сказав Путіну, президент відповів: "А ми ще скажемо".
Національній кіностудії імені Довженка завдано значних збитків: вогонь знищив близько 100 тисяч костюмів і 3 мільйони одиниць різноманітного одягу, що становило унікальну колекцію. За словами гендиректора кіностудії, це було пряме влучання ракети, яке повністю знищило сховище костюмерного цеху. Також зазнали пошкоджень Мистецький арсенал та Національний палац мистецтв "Україна".
У Дніпрі внаслідок атаки пошкоджено будівлю органної та камерної музики, пам'ятку архітектури національного значення. Вибито майже всі вітражі, пошкоджено орган. Директор закладу Антон Чернета повідомив, що це вже втретє з початку повномасштабного вторгнення постраждала будівля.
Саміт G7 та переговори
У французькому місті Евіан розпочався саміт лідерів країн "Групи семи" (G7). Головними темами обговорення стали завершення війни в Україні, ситуація на Близькому Сході та відкриття Ормузької протоки. Президент США Дональд Трамп прибув на саміт, але ухилився від запитань щодо зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським, заявивши, що "все добре". Європейські дипломати розглядають саміт як можливість переконати Трампа в необхідності більш активної підтримки України та наголосити, що прогрес у мирних переговорах блокує Росія.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що пропонував Володимиру Путіну зустрітися на саміті G7, але російська сторона не була готова до діалогу. "Ми маємо бути готові все більше тиснути на Путіна, доки він не закінчить цю війну", – сказав Зеленський. Напередодні помічник Путіна Юрій Ушаков заявив, що Трамп пообіцяв вплинути на Київ та відправити спецпредставників на переговори до Росії. Українська сторона наголошує, що переговори можливі лише за умови тиску на Росію, а не домовленостей.
Трансформація мобілізації
Міністерство оборони України анонсувало трансформацію процесу мобілізації. Заступник міністра оборони Мстислав Банік повідомив, що перший етап передбачає запровадження нової контрактної системи з чіткими термінами служби та відстрочками. Зокрема, піхотно-штурмовий контракт для чинних військовослужбовців триватиме 10 місяців, для тих, хто був у запасі – 14 місяців. За кожним контрактом передбачена відстрочка від служби. Збільшення виплат військовослужбовцям знайдено в бюджеті Міноборони, додаткових коштів з держбюджету не знадобиться.
Другий етап реформи включатиме комплексну трансформацію процесу рекрутингу та мобілізації. Народні депутати вважають, що зміни до мобілізації потребуватимуть законодавчих рішень та консенсусу у Верховній Раді. Наголошується на необхідності зробити мобілізацію справедливою, заохочувальною, а не лише каральною.
Читайте також: Росія цілеспрямовано нищить українську культурну спадщину: музеї, театри, собори