Паралельно з цими подіями, з'явилася інформація про відмову Міністра цифрової трансформації Михайла Федорова від будь-яких інших посад, окрім міністра оборони. За даними видань Financial Times та BBC, він прагне зберегти позицію, що забезпечує прямий вихід на президента, вважаючи її ключовою для реалізації сформованої ним команди та політики. Його можлива відставка, як вважається, пов'язана з конфліктом інтересів з корупційно-рентними групами, які мають вплив на оборонну сферу.
Причини можливої відставки Федорова та системні проблеми
Тарас Чмут, у своєму нещодавньому інтерв'ю, висловив думку, що відставка Федорова є частиною ширшого процесу звільнення всього уряду, спрямованого на його призначення. Головною причиною він називає протистояння з рентними групами, які звикли працювати в оборонній промисловості. На думку Чмута, динаміка війни вимагає гнучкості в контрактах, а політика Міністерства оборони має бути підпорядкована меті збільшення втрат ворога до 50 000 осіб та зменшення власних втрат, шляхом забезпечення армії необхідними ресурсами, як-от дрони та РЕБ.
Читайте також: Четвертий день протестів у Києві: вимоги відставки Сирського та повернення Федорова
Аналітики вказують на те, що спроба Федорова сформувати відповідну політику наштовхнулася на спротив з боку впливових груп, що призвело до його усунення. Президент Володимир Зеленський, за однією з версій, пішов на це, бажаючи зберегти ручне керування процесами, подібно до його взаємодії з Єрмаком та тепер із Сирським. Загалом, це розглядається як обмеження прямого впливу президента. Критики зазначають, що Зеленський відмовився від ролі модератора, яку чекало суспільство, натомість зосередившись на ручному управлінні.
Кандидати на посаду головнокомандувача та проблеми відбору
Процес визначення нового головнокомандувача затягується, і, за даними BBC, основним претендентом є Драпатий. Серед інших можливих кандидатів згадуються заступник начальника ГШ, представник "Хартії" Обаленський, Білецький та Денис Прокопенко ("Азов"). Проте, військові, з якими спілкувалися, наголошують на важливості досвіду управління об'єднаними силами, яким, зокрема, володіє Драпатий. Зазначається, що українська система відбору командирів є виживальницькою та радянською за походженням, що значно обмежує коло компетентних кандидатів.
На думку деяких спостерігачів, нинішня ситуація, зокрема стаття Сирського, яка не визнає конфлікт та не згадує про штурмові полки, свідчить про спробу уникнути визнання проблем. Виникають питання щодо формування сил безпілотних систем та потенційного гальмування процесу Сирським. Це, на думку критиків, посилює занепокоєння щодо збереження інноваційності та динамічності у розвитку армії. Проблеми в армії, включаючи стан солдата, безпосередньо впливають на мобілізацію та загальне ставлення суспільства до захисту країни.
Висновки та подальший шлях
Країна переживає критичний момент, і рішення про відставку Федорова залишається незрозумілим для багатьох. Якщо не буде знайдено альтернативи, яка не передбачає повернення Федорова або призначення умовного Драпатого (як найбільш підготовленого кандидата), це може призвести до подальшої політичної кризи. Посилення влади через залучення досвідчених та ініціативних людей, які проявили себе на війні, є безальтернативним шляхом для України. Спроби усунути таких людей з влади рівносильні політичній кризі, яка не стихне, якщо її не зрозуміти. Держава повинна діяти як "каток", спрямовуючи всі ресурси на досягнення поставлених цілей, незалежно від інтересів окремих груп. Інтереси нації мають бути вищими за інтереси будь-яких груп, а іншого шляху, окрім трансформації та руху вперед, не існує.
Читайте також: Заміна віце-прем'єра: Чи зупинить Україну від європейських зобов'язань?