Дослідження, проведене автором на замовлення однієї з американських філантропічних організацій, показало, що причиною зростання авторитаризму у світі є не сила самого авторитаризму, а слабкість демократії. Згідно зі звітом Freedom House, лише близько 20% населення світу проживає у вільних країнах, а невдоволення демократією зростає. У США, наприклад, три з п'яти американців висловлюють незадоволення роботою демократичних інститутів. Причина криється в тому, що демократії, які не забезпечують широкі можливості для своїх громадян, стають вразливими до автократичного захоплення.
Економічна нерівність як каталізатор кризи демократії
Розмова з Квасі Препехом, директором Центру демократичного розвитку Гани, пролив світло на це питання. Попри те, що Гана здобула незалежність від колоніального правління лише у 1957 році, її громадяни, які зараз борються з економічними труднощами, ставлять під сумнів цінність демократії. Як зазначив Препех, демократії, які не здатні забезпечити широкі економічні можливості, є ласим шматком для авторитарних режимів. Дослідження професорки політичних наук Університету Чикаго Сьюзан Стоукс підтверджують це: вона виявила, що економічна нерівність є ключовим фактором відступу демократії.
Автор наголошує, що забезпечення економічних можливостей для всіх не лише є моральним обов'язком, але й практичним кроком для порятунку демократії. Авторитарні тенденції посилюються тоді, коли демократія не виправдовує сподівань щодо покращення життя громадян. Важливо розуміти, що політична та економічна демократія нерозривно пов'язані – це дві сторони однієї медалі.
Еволюція демократії: від 1.0 до 3.0
Історія демонструє, що демократія проходить етапи еволюції. "Демократія 1.0" – це початкова ідея народовладдя. "Демократія 2.0" – розширення кола учасників, включення раніше виключених груп (боротьба за виборчі права, громадянські права). Саме цей етап, за словами дослідниці Ізабель Вілкерсон, став реальністю в США лише у 1965 році з ухваленням Закону про виборчі права. Однак, зараз спостерігається зворотний процес, коли права відвойовуються.
"Демократія 3.0" – це наступний логічний крок, який фокусується не лише на процесі, а й на результатах. Цей етап передбачає, що якщо всі створені рівними і всі рівноправно беруть участь у політичному житті, то й результати демократії мають бути більш справедливими та рівномірно розподіленими. На жаль, реальність в США свідчить про протилежне: місце проживання, расова приналежність та дохід батьків значною мірою визначають життєві перспективи. 1% найбагатших американців володіє стількома ж багатствами, скільки 90% найбідніших, а заробіток CEO в 281 раз перевищує заробіток середнього працівника. Це вже більше схоже на олігархію чи клептократію.
Справжня демократія, за задумом, означає рівні можливості для дітей будь-яких професій, можливість забезпечити родину завдяки важкій праці, справедливий розподіл влади та прибутку. "Демократія 3.0" – це не про зрівнялівку, а про рівний шанс на американську мрію. Досягнення цього етапу вимагає взаємозв'язку політичної та економічної демократії, забезпечення економічної справедливості, підвищення заробітних плат, обмеження впливу грошей у політиці та справедливого оподаткування багатства. Також важливо надати працівникам рівний голос на робочому місці, що означає підтримку профспілок. Історично, саме профспілки та соціальні програми, такі як соціальне страхування та Medicare, допомогли створити середній клас та запобігти крайній бідності. Тепер це потрібно зробити знову, додавши універсальну охорону здоров'я та демократичні форми володіння бізнесом.